30 травня весь медичний світ визначає Всесвітній день боротьби проти астми та алергії спільно з Днем алергії

Слово «алергія»у багатьох людей викликає асоціації з нежиттю, чиханням, свербінням у носі, а слово «астма» з важким диханням. Так воно і є, оскільки бронхіальна астма та алергія тісно взаємопов’язані між собою. Часто бронхіальна астма є наслідком алергічного захворювання. Весною і влітку під час цвітіння дерев і рослин у хворих загострюється бронхіальна астма. Вона характеризується такими клінічними ознаками, як задишка, кашель переважно вночі або вранці, епізодичні хрипи в легенях. Найважливішим принципом лікування є усунення симптомів, профілактика ускладнень, контроль над захворюванням. Це буває надзвичайно важко саме у весняно-літній період, коли в повітрі з’являється велика кількість пилку квітучих рослин. Лікар призначає пацієнту алерген-специфічну іммунотерапію. Алергія з грецької мови означає «реакція на чужорідне». Це підвищена чутливість організму до впливу деяких факторів оточуючого середовища, так званих алергенів. Іншими словами – це гостра реакція імунної системи організму на якісь звичайні речі. Наприклад, на котяче хутро. Загалом алергенів налічується понад 20 тисяч. Іх є чотири основні види:
  • харчові,
  • біологічні,
  • хімічні,
  • лікарські.
Якщо раніше алергія була природного походження, то наразі збудниками алергії стають багато штучних речовин. Будь-яка річ або продукт можуть забезпечити алергіку дискомфорт. Найбільш розповсюдженими алергенами є пилок рослин, продукти харчування, хутро тварин, засоби побутової хімії, домашній пил та інші. Самій людині складно визначити, на який вид алергену вона може страждати, тут необхідна допомога лікаря. В групі ризику найчастіше всього опиняються діти і молоді люди 20-35 років. В зрілому віці алергічні реакції з’являються значно рідше. Захворювання вражає однаково як чоловіків, так і жінок. Якщо алергією страждає один з батьків, то ймовірність розвитку алергії у дитини складає близько 30%.  За наявністю алергії у обох батьків цей ризик подвоюється, сягаючи 60-75%. Алергія може бути небезпечною для життя. У людей-алергіків може виникнути анафілактичний шок. Це тяжкий патологічний стан, пов’язаний з надзвичайно гострою реакцією організму на подразник. Анафілактичний шок можуть викликати лікарські препарати, укуси комах, продукти харчування – наприклад, молочні і молоковмісні продукти. За відсутністю медичної допомоги важкий перебіг алергії може призвести до летального кінця. Слід з’ясувати важливе питання про симптоми алергії. Вони нагадують застудні – нежить, кашель, чихання. Тому одразу складно визначити де алергія, а де ознаки інфекції. Хворому варто якомога швидше згадати, коли саме і як з’явились ознаки, що нагадують алергічну реакцію. З даними симптомами слід звернутись до лікаря. Існує декілька теорій, згідно яких можуть розвинутися алергічні реакції:
  • недорозвинутість імунної системи,
  • підвищення контактів з «хімією» на вулиці, в побуті, у харчуванні,
  • дизбактеріоз – порушення складу мікрофлори кишківника.
Щоби вберегти себе від хвороби ХХІ століття, хворим варто уникати тих продуктів харчування, ліків та інших речовин, на які колись була алергія. Якщо є алергія на хутро тварин – не тримайте домашніх тварин в квартирі. Якщо є алергія на пил і кліщів – робіть щоденне вологе прибирання оселі. Якщо алергія на медичні препарати – завжди майте при собі спеціальну картку, де пишеться на які саме ліки у вас алергія. Пам’ятайте, що стреси також сприяють ослабленню імунної системи, а це означає ризик прояву алергічної реакції. Бережіть себе і доброго вам здоров’я! Підготував фельдшер із санітарної освіти    Дзензур К.І.

СИМПТОМИ РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ ЧАСТО ЗАЛИШАЮТЬСЯ НЕПОМІЧЕНИМИ НА ПЕРШИХ СТАДІЯХ

26 травня — Міжнародний день боротьби із розсіяним склерозом. Це захворювання вперше описав французький лікар Жан Крювелье у 1835 році.

Мета цього дня — привернути увагу до проблеми розсіяного склерозу на міжнародному рівні, допомогти людям, які живуть із хворобою, а також об’єднати зусилля національних і міжнародних організацій у боротьбі із розсіяним склерозом.

Розсіяний склероз — це хронічне прогресуюче захворювання центральної нервової системи. Клінічно проявляється неврологічною симптоматикою: розладами зору, патологією рухової активності, порушенням функції тазових органів. Точні причини виникнення розсіяного склерозу невідомі.

У світі кількість людей, які хворіють на розсіяний склероз перевищує 2 млн. Серед хворих переважають жінки віком 20–35 років (близько 80%) і чоловіки у віці 35–45 років. Середній вік початку захворювання — 29–33 роки. 

Згідно із даними ВООЗ, через 10 років від початку захворювання, 30–37% хворих здатні пересуватися лише з допомогою близьких. 50% мають труднощі під час виконання професійних обов’язків. Понад 80% змушені змінити роботу. Через 15 років лише 50% хворих зберігають здатність працювати, дбати про себе і вільно пересуватися без сторонньої допомоги.

Симптоми розсіяного склерозу часто залишаються непоміченими на перших стадіях. Тому обов’язково зверніться до лікаря, якщо помітили такі ранні ознаки розсіяного склерозу:

  • погіршення або втрата зору в одному оці, що супроводжується болем під час руху очного яблука; подвоєння в очах;
  • прогресуючі порушення чутливості та/або слабкість кінцівок;
  • проблеми з рівновагою, нестійкість або незграбність;
  • неприємні відчуття поколювання у спині у напряму зверху вниз, іноді з переходом на кінцівки або під час нахилу голови вперед (симптом Лермітта).

Лікування, як правило, направлене на зміну перебігу хвороби і полегшення симптомів.

Пам’ятайте! Вчасно розпочате лікування розсіяного склерозу може запобігти загостренням, полегшити симптоми та сповільнити прогресування хвороби.

Джерело: hc.org.ua

Підготував фельдшер із санітарної освіти   Дзезнур К.І.

17 травня – Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією

Артеріальна гіпертонія (гіпертонічна хвороба, артеріальна гіпертензія) – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у світі та в Україні зокрема. Перший Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертензією пройшов 14 травня 2005 року. З 2006 року Всесвітня Ліга Гіпертонії (World Hypertension League) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) встановили щорічні події, присвячені цій темі, на 17 травня.                                          Мета проведення заходів, присвячених Всесвітньому дню боротьби з артеріальною гіпертензією, – підвищення інформованості населення про серйозні ускладнення хвороби,  поширення інформації про те, як можна запобігти розвитку цього захворювання.

Що ж таке артеріальна гіпертонія або гіпертонічна хвороба, артеріальна гіпертензія?                                                                                                                           Це хронічне захворювання, яке супроводжується стійким підвищенням артеріального тиску вище допустимих меж (систолічний тиск вище 139 мм рт. ст. або (та) діастолічний тиск вище 89 мм рт. ст.).

Є два показника артеріального тиску:                                                                                                                              -  систолічний артеріальний тиск – тиск в артеріях, який створюється при скороченні серця і викиді крові в артеріальну частину судинної системи;

 діастолічний артеріальний тиск – тиск в артеріях в момент розслаблення серця, під час якого відбувається його наповнення перед наступним скороченням.

Симптоми артеріальної гіпертонії

Скарги при гіпертонії виникають в тому випадку, коли уражаються так звані  органи-мішені, найбільш чутливі до підйому артеріального тиску. Поява у пацієнта запаморочення, головного болю, шуму в голові, зниження пам’яті та дієздатності вказують на початкові зміни мозкового кровообігу. Задишка при фізичному навантаженні, скарги на серцевий біль є ознакою  гіпертрофії лівого шлуночку серця. Ураження судин очей призводить до погіршення зору, розвитку сліпоти. Постійний високий артеріальний тиск часто призводить до ураження нирок.

Фактори ризику артеріальної гіпертонії 

  • Спадковість – люди, у яких серед родичів є хворі на гіпертонічну хворобу, найбільш схильні до розвитку в них цієї патології
  • Чоловіча стать (встановлено, що  захворюваність чоловіків артеріальною гіпертонією достовірно вище, ніж захворюваність жінок. Справа в тому, що жіночі статеві гормони (естрогени) перешкоджають розвитку гіпертонічної хвороби. Але такий захист, нажаль, недовговічний. Настає клімактеричний період, рятівна дія естрогенів закінчується, і захворюваність жінок вирівнюється із захворюваністю чоловіків)
  • Підвищена маса тіла
  • Малорухомий спосіб життя
  • Надмірне вживання алкоголю
  • Вживання великої кількості солі з їжею  
  • Надмірне вживання тваринних жирів
  • Паління
  • Стреси (коли в кров поступає велика кількість «пресорних» гормонів, тобто таких, що  викликають спазм артерій)

Ускладнення при артеріальній гіпертонії

  • гіпертонічні кризи
  • порушення мозкового кровообігу (геморагічні або ішемічні інсульти)
  • інфаркт миокарду
  • нефросклероз (зморщена нирка)
  • серцева недостатність
  • аневризма аорти

Профілактика артеріальної гіпертонії 

  • відмова від паління
  • нормалізація маси тіла
  • зниження споживання алкогольних напоїв < 30 г алкоголю за добу у чоловіків
  • і 20 г на добу у жінок
  • збільшення фізичного навантаження — регулярні фізичні вправи по 30-40 хвилин не менше 4 разів на тиждень
  • зниження вживання харчової солі до 5 г на добу
  • зміна режиму харчування зі збільшенням споживання рослинної їжі, зменшенням вживання тваринних жирів, збільшенням в раціоні калію, кальцію, що містяться в овочах, фруктах, зернових,  та магнію, що міститься в молочних продуктах.

Людина повинна знати свій артеріальний тиск (АТ), розуміти підвищений він чи ні. При наявності артеріальної гіпертонії  – лікувати її. Для цього різні експертні групи рекомендують проводити регулярні вимірювання AT практично здоровим людям. Саме усвідомлення свого стану може мотивувати зміну способу життя людини (відмову від шкідливих звичок, раціональне харчування тощо). Доведено, що своєчасне лікування артеріальної гіпертонії  може зменшити імовірність розвитку і більш тяжкого перебігу захворювання. Зниження навіть незначних підвищень AT зменшує захворюваність і смертність від хвороб системи кровообігу. Чим нижчий рівень AT, тим менший ризик мозкових інсультів та ішемічної хвороби серця.

Джерело: https://medstat.kiev.ua;    https://www.medcv.gov.ua;                                                      Підготував фельдшер із санітарної освіти   Дзензур К.І.

28 квітня Всесвітній День охорони праці!

Девіз Дня охорони праці у 2021 році:

«Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – інвестуймо зараз у стійкі системи БЗР»

Згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 щороку 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці.

 За рекомендацією Міжнародної організації праці девіз зазначеного заходу у 2021 році «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – інвестуймо зараз у стійкі системи БЗР».

Через пандемію COVID-19 уряди країн, роботодавці, працівники та населення в цілому стикнулися з безпрецедентними викликами, пов’язаними з вірусом SARS-CoV-2, та численними наслідками, які він спричинив у сфері праці. Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі буде присвячений стратегіям зміцнення національних систем безпеки та здоров’я на роботі (БЗР), спрямованим на посилення життєстійкості та протидії нинішнім і майбутнім кризам з урахуванням винесених уроків і набутого досвіду в сфері праці.

З того часу, як на початку 2020 року пандемія COVID-19 перетворилася на кризу світового масштабу, вона спричинила глибокий вплив на всі сфери життя. Пандемія торкнулася майже кожного аспекту світу праці – від ризику передачі вірусу на робочих місцях до ризиків щодо безпеки та здоров’я на роботі (БЗР), що виникли внаслідок ужиття заходів з ослаблення поширення вірусу. Зміщення в бік нових форм організації праці, зокрема масштабний перехід на дистанційну роботу, наприклад, створило багато можливостей для працівників, але викликало потенційні ризики щодо БЗР, зокрема психосоціальні ризики та ризики насильства.

У 2021 році Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі присвячений залученню потенціалу елементів системи БЗР, визначених у Конвенції 2006 року про основи, що сприяють безпеці та здоров’ю на роботі (№ 187) . У доповіді до Всесвітнього дня висвітлено питання про те, як нинішня криза демонструє важливість зміцнення систем БЗР, включно зі службами безпеки та охорони здоров’я на роботі, як на національному рівні, так і на рівні підприємств.

МОП скористається цією можливістю для покращення обізнаності та стимулювання діалогу щодо важливості створення стійких систем БЗР та інвестування коштів у них, для чого будуть висвітлені як регіональні, так і національні приклади зменшення і попередження поширення COVID-19 на робочому місці.

Матеріал використано з

Журналу « Охорона праці

та Пожежна безпека»

квітень 2021 р.

ПОРАДИ З ПРОФІЛАКТИКИ ДІАБЕТУ

Діабет є хронічним захворюванням, що проявляється тривалим підвищенням рівня глюкози в крові вище норми. Хвороба призводить до серйозних пошкоджень серця, судин, очей, нирок та нервів. Знаючи про ризики та профілактику захворювання можна вберегти себе та прожити довге життя завдяки вчасно розпочатому лікуванню. 

Існує декілька типів діабету: діабет І типу, діабет ІІ типу, гестаційний діабет та інші. 

За даними ВООЗ майже 422 мільйонів людей у всьому світі страждають на діабет. 

Діабет І типу — відомий як інсулінозалежний. У цьому випадку підшлункова залоза виробляє мало інсуліну або взагалі не виробляє його. За допомогою інсулінотерапії та інших методів лікування, люди, які хворіють на діабет, можуть покращити якість та тривалість життя.

Найбільш поширеним, переважно серед дорослого населення, є діабет ІІ типу. Він виникає, коли організм стає стійким до інсуліну, розвивається інсулінорезистентність. За останні десятиліття поширеність цього типу діабету значно зросла у багатьох країнах світу. 

Перед тим, як у людини розвивається діабет ІІ типу, вона часто має «переддіабет». При цьому рівень глюкози в крові підвищується, але не настільки, аби діагностувати хворобу. Інколи лікарі називають такий стан порушенням толерантності до глюкози. Переддіабет зазвичай має безсимптомний перебіг. Для діагностики лікарю потрібно зробити декілька тестів, а також перевірити рівень глюкози в крові. Переддіабет підвищує ризик розвитку діабету 2 типу та серцево-судинних захворювань. Серед факторів ризику переддіабету виділяють: надмірну масу тіла чи ожиріння, генетичну схильність, низьку фізичну активність, гестаційний діабет у минулому тощо.

Які бувають симптоми діабету?

  • Підвищена спрага, сухість у роті; 
  • Слабкість, постійне почуття втоми;
  • Затуманений зір;
  • Оніміння кінцівок, поколювання в руках та ногах;
  • Повільно заживають порізи та виразки;
  • Різка втрата ваги;
  • Часте сечовипускання.

Ці симптоми є узагальненими. Якщо ви довгий час спостерігаєте такі зміни в організмі, звертайтеся до сімейного лікаря для подальшої діагностики. 

Діабет усіх типів, може призвести до ускладнень та спричинити: ниркову недостатність, втрату зору, ампутацію кінцівок, пошкодження нервів, вдвічі збільшити ризик серцево-судинних ускладнень (інфаркт, інсульт). 

Вчасне діагностування та профілактика зменшують ризик розвитку діабету!

Поради з профілактики діабету: 

1. Збільшіть фізичну активність

Регулярні фізичні навантаження допоможуть вам позбавитися зайвої ваги, знизити рівень цукру в крові, підвищити чутливість до інсуліну. 

Це можуть бути вправи на свіжому повітрі, фітнес-програма тощо.

2. Дотримуйтеся здорового харчування

Дієти, що ґрунтуються на відмові від конкретних продуктів, допомагають схуднути, проте вони можуть позбавити вас від необхідних нутрієнтів. При виборі типу харчування для профілактики або при діабеті потрібно проконсультуватися зі спеціалістом та враховувати ваші індивідуальні особливості, щоби не зашкодити організму. 

3. Споживайте більше клітковини та цільнозернових продуктів

Клітковина допомагає: зменшити ризик діабету, покращити контроль рівня цукру в крові, знизити ризик серцевих захворювань. У цьому також допомагають цільнозернові. Їжте більше овочів, фруктів, горіхів, крупи.

4. Стежте за вагою

Якщо у вас ожиріння чи надмірна вага, ризик захворіти на діабет зростає. Доведено, що втрата надмірної ваги сприяє поліпшенню здоров’я. Завдяки заняттям спортом та втраті зайвої ваги, ризик діабету зменшується на понад 50%.

5. Утримуйтеся від куріння та зловживання алкоголем

Куріння може призвести до підвищення цукру та резистентності до інсуліну. Чим більше ви курите, тим більший ризик діабету. Надмірна кількість алкоголю також впливає на ризик розвитку хвороби.

6. Вчасно звертайтеся до лікаря

У разі погіршення стану або довготривалих симптомах, звертайтеся до сімейного лікаря. 


Не потрібно боятися. Пам’ятайте, ви можете керувати своїм станом здоров’я! Здоровий спосіб життя, фізичні вправи, правильне харчування дозволить вам жити повноцінно.

Джерело: https://phc.org.ua

Підготував інструктор із санітарної освіти Дзензур К.І.

ОБЕРЕЖНО КЛІЩІ !!!

ЯК ВБЕРЕГТИСЬ ВІД ХВОРОБ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ       УКУС КЛІЩА

  • Спосіб життя кліщів
У природі сезонна активність кліщів спостерігається з березня по листопад, має два виражених піки активності – в квітні - травні та серпні - вересні. Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі, в будь-яку погоду. Як правило, їх менше в суху жарку погоду і більше в прохолодну, похмуру. Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб. Напившись крові людини або тварини кліщ відпадає самостійно для відкладання яєць в ґрунт.
  • Як відбувається напад кліща?
Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час, після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Існує ризик нападу кліщів в електричці, в автобусі, якщо поряд є попутники, які повертаються з лісу. Крім того, кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.
  • Куди найчастіше присмоктується кліщ?
Причепившись до одягу людини, кліщі переповзають на тіло і присмоктуються до місць з найбільш тонкою шкірою: за вухами, на шиї, пахвами, в паховій області. Тому, повернувшись додому, обов’язково огляньте себе на наявність кліщів.
  • Чи можна не помітити напад кліща?
Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності кліща з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається не помітним. Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження.
  • Чому напад та укус кліща є небезпечним?
Кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних, бактеріальних захворювань людей та тварин. Від хворої людини до здорової збудники цих захворювань не передаються.
  • Що робити, якщо на людину напав кліщ?
Якщо до тіла людини присмоктався кліщ, слід зняти, як можна швидше. Необхідно звернутися в  травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть рекомендації.
  • Чи можна видалити кліща самостійно?
При відсутності можливості звернутись до лікаря, видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, слід повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.
  • Чи потрібно спостереження за станом здоров’я після видалення кліща?
Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу звертатись до лікаря-інфекціоніста.
  • Як захистити себе від нападу кліщів?
При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується: - одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором; - проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям; - звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі; - вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів; - якщо разом з вами на природі перебував ваш пес – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання. - використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.
  • Що таке Хвороба Лайма?
Хвороба Лайма (Лайм-бореліоз, іксодовий кліщовий бореліоз) – це інфекційне захворювання, переносниками якого є іксодові кліщі. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду від однієї до 60 діб, найчастіше - 14 діб. Першим специфічним проявом хвороби Лайма є поява на шкірі мігруючої кільцеподібної еритеми червоно-рожевого кольору 5-6 cм в діаметрі. Частіше всього еритема (почервоніння) з’являється на місці присмоктування кліща. У процесі свого розвитку еритема поступово в центрі блідне, зона почервоніння переміщується до периферії, іноді до 50 см. Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Слід відмітити, що у 30-40% хворих еритема не спостерігається. Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, приводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності. У хворих уражаються різні органи: шкіра, суглоби, м’язи, нервова і серцево-судинна система, коса, печінка, очі.
  • Що таке кліщовий вірусний енцефаліт?
Кліщовий вірусний енцефаліт – це природно–вогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може привести до інвалідності, а в окремих випадках - до летальних випадків. Вірус кліщового енцефаліту зберігається, розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням. Зараження людини відбувається під час кровососання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів. Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває, в середньому 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб. У хворого різко піднімається температура тіла, до 38-39о С, з’являється нудота, блювота, турбують болі в м’язах шиї, спини, кінцівок. В місті присмоктування кліща з’являється еритема. В подальшому відмічається симптоми ураження центральної нервової, серцево – судинної, дихальної систем. Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту.       За даними Міністерства охорони здоров’я України, небезпечними з кліщового енцефаліту (де можливе зараження та щорічно реєструються місцеві випадки) є окремі лісопаркові території України: Автономної Республіки Крим, м. Севастополю, Волинської та Львівської областей. Небезпечними щодо кліщового вірусного енцефаліту є території Австрії,  Греції, Угорщини, Німеччини, Молдови, Республіки Білорусь, Данії (включаючи о-ва Фаро), Фінляндії, Ісландії, Швеції, Швейцарії, Ірландії, Норвегії, Італії, Польщі, Словенії, держав Прибалтики, європейської та далекосхідної частині Російської Федерації. Вогнища хвороби реєструються в Монголії, північних провінціях Китаю. У разі виїзду до вказаних місцевостей необхідно пройти курс щеплень проти кліщового вірусного енцефаліту за схемою, включаючи дітей від 4 років, інструктаж щодо методів особистої профілактики, забезпечитись репелентами.          Таким чином, першочергове значення в профілактиці хвороб, що передаються через укус кліща, мають заходи особистого захисту від нападу кліщів, а також завчасне планування туристичних подорожей на території країни та за її межами. Підготував фельдшер із санітарної освіти                      Дзензур К.І

Європейський тиждень імунізації

Із 21 до 26 квітня триває Європейський тиждень імунізації. З ініціативи ВООЗ в Україні цей тиждень відбувається щорічно із 2006 року.

Його мета — підвищити рівень вакцинування завдяки тому, що люди більше знатимуть і розумітимуть процеси, пов'язані із імунізацією.

Заступник Міністра охорони здоров'я - Головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко 22 квітня 2020 року підписав постанову «Про організацію заходів з імунізації в умовах пандемії коронавірусної хвороби.

«Сьогодні світ направив свої ресурси на розробку вакцини проти COVID-19. Та за пандемією коронавірусної хвороби не варто забувати, що всі інші інфекційні хвороби нікуди не зникли, і вакцинація продовжує залишатися ефективним заходом профілактики», - зазначив Віктор Ляшко.

Впродовж січня-лютого 2020 року в Україні зареєстровано понад 600 випадків кашлюку, близько 200 випадків кору, 20 випадків краснухи. Відповідно до постанови Головного державного санітарного лікаря України «Про організацію заходів з імунізації в умовах пандемії коронавірусної хвороби» , структурні підрозділи з питань охорони здоров'я обласних, районних державних адміністрацій повинні організувати роботу закладів охорони здоров'я для безперервного здійснення заходів з імунопрофілактики, забезпечити суворе дотримання правил інфекційного контролю при проведенні профілактичних щеплень в закладах охорони здоров'я.

Також в медичних закладах повинне бути суворе дотримання правил інфекційного контролю при проведенні профілактичних щеплень.

Нагадаємо, під час карантину в Україні діє масковий режим. Відтак, всі пацієнти та медичні працівники під час проведення вакцинації повинні бути у медичних масках. Також важливо, аби діти та дорослі, які вакцинуються, не мали жодних ознак гострих вірусних захворювань.

Імунізація є питанням національної безпеки, оскільки здоров'я українців — усіх разом і кожного зокрема, залежить від рівня охоплення щепленнями у країні.

Джерело: https://voladm.gov.ua,  https://phc.org.ua

Підготував фельдшер із санітарної освіти Дзензур К.І.