ЖИТТЯ БЕЗ ТРАВМАТИЗМУ – ДОБРИЙ НАСТРІЙ !

  Добрий настрій людини залежить від багатьох чинників, а насамперед від здоров»я та чудового самопочуття. Настрій завжди має причину. Нею можуть бути: навколишня природа, події, люди (окремі чи група), діяльність чи її результат,  тощо. Якщо людина в доброму, бадьорому настрої, то крізь призму його настрою труднощі здаються незначними, робота — цікавою, люди — привітними. Якщо настрій пригнічений, то все дратує, рішення не знаходяться, люди видаються злими,  стають дратівливими та необачними, внаслідок чого з ними  може статися нещасний випадок і вони отримують травму. Травматизм буває виробничий та невиробничий ( побутовий).   У нашій рубриці ми розглядатимемо інформації про аварії і нещасні випадки в побуті та їх наслідки, вплив на людину , а також про заходи профілактики травматизму невиробничого травматизму.   Сьогодні про питання безпеки дорожнього руху. Ми не можемо уявити свого життя без транспорту, без доріг, світлофорів, пішохідних переходів. Відстані між районами, установами, магазинами такі значні, що подолати їх можна тільки за допомогою транспорту. Отже, транспорт - наш вірний друг! Але, забуваючи про власну безпеку, нехтуючи правилами дорожнього руху, люди можуть стати жертвою своєї необдуманої поведінки. Адже транспорт може бути не тільки корисним, а й небезпечним, якщо не знаєш правил дорожнього руху.  І. Безпека руху пішохода. Пішоходи повинні переходити проїжджу часину вулиці по пішохідних переходах. Переходи бувають наземні, підземні, надземні. Наземні - це ділянка проїжджої частини. Надземні - це перехід над проїжджою частиною. Підземні - перехід під проїжджою частиною. Якщо в зоні нема переходу, дозволяється переходити дорогу під прямим кутом у місцях, де дорогу добре видно в обидва боки. Якщо є світлофор, треба керуватися його сигналами. Переходячи вулицю, треба подивитись ліворуч, а потім, дійшовши до середини, - праворуч. 1.1.) Особливості руху пішоходів за складних дорожніх умов Коли туман, опади, ожеледь, то виникають складні дорожні умови. Так, на слизькій чи мокрій дорозі значно погіршується гальмовий шлях ТЗ, це може призвести до наїзду на пішоходів. Окрім того, пішоходів може засліпити світло фар автомобілів. Щоб уникнути травмування, необхідно: переходити тільки тоді, коли впевнений, що транспорт знаходиться на достатній відстані; не можна переходити дорогу в місцях, де вона має круті повороти; у темний час потурбуватися, щоб виділити себе на проїжджій частині чи узбіччі (блискучі предмети, предмети білого кольору). При переході дороги в умовах недостатньої видимості необхідно оцінити дорожню ситуацію ліворуч і праворуч. І тільки переконавшись у безпеці, переходити дорогу.     ІІ) Правила для велосипедистів Під час їзди на велосипеді не варто дуже сильно триматися за кермо, дивитись треба не на колесо, а метрів на 5-6 уперед. Рухатись по дорозі на велосипеді дозволяється особам, які досягли 14-річного віку. Велосипеди мають бути обладнані звуковим сигналом і світловідбивачами. Для руху затемна - включити ліхтар (фару). Водії велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам руху. 2.1) Велосипедистам забороняється: керувати велосипедом з несправним гальмом; рухатись по дорогах для автомобілів, якщо поруч є велосипедна доріжка; рухатись по тротуарах і пішохідних дорогах (крім дітей до 7-и років під наглядом дорослих); під час руху триматися за інший транспортний засіб; їздити, не тримаючись за кермо, знімати ноги з педалей; буксирувати велосипеди; перевозити пасажирів на велосипеді (за винятком дітей до 7-и років на додатковому сидінні). ІІІ. Правила безпеки на зупинках громадського транспорту Очікувати транспорт треба у призначеному місці. Якщо ж його не має, слід очікувати на тротуарі чи на узбіччі. Не можна стояти спиною до транспорту, що наближається. Небезпечно стояти в першому ряді: коли до зупинки підходить транспорт, юрба може виштовхнути під колеса. Не можна намагатись увійти у транспорт, що вже відходить. Після виходу з транспорту не слід поспішати відразу переходити на другий бік вулиці, краще зачекати, доки транспорт від'їде. 3.1) Посадка й висадка з ТЗ Посадку й висадку пасажирам дозволяється здійснювати після зупинки транспортного засобу. У задні двері автобуса пасажири заходять, а у передні виходять. Якщо є треті, середні двері, у них можна входити та виходити. Якщо у транспорт заходить інвалід, жінка з маленькою дитиною, літні пасажири, слід пропусти ти їх уперед, допомогти увійти. Якщо вони виходять, допомогти вийти. Входити у транспортний засіб можна тільки в тому випадку, якщо він остаточно зупинився, і тільки з того боку тротуару чи узбіччя проїжджої частини. Протягом темного часу доби слід уникати порожніх зупинок. Очікувати транспорт краще в багатолюдних місцях, на добре освітленій зупинці. Жити у великому місті і не знати правил дорожнього руху неможливо. Щоб зберегти життя, уникнути неприємних ситуацій на дорозі, слід знати ці правила й завжди їх дотримуватись, а іноді навіть нагадувати про них вашим рідним.     Рубрику підготувала Інженер з ОП Титаренко Л.Ф.

НЕМЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХВОРОБОЮ ПАРКІНСОНА

Немедикаментозне лікування хвороби Паркінсона ефективно настільки, наскільки вдається змінити спосіб життя пацієнта (харчування, рухову активність, режим ) тобто спочатку необхідно отримати в особі хворого активного помічника в боротьбі з недугою. Поставлений діагноз приводить пацієнта до розгубленості; такій людині дуже важливо пояснити, що на тлі постійного прийому препаратів і правильного способу життя він зможе вести повноцінне існування. Необхідно зробити акцент не на тому, що захворювання невиліковне, а на тому, що воно курабельне. Сам факт необхідності довічного прийому препаратів є для пацієнта психотравмуючим  фактором. Якщо впоратися з цією проблемою не вдається на рівні «лікар-пацієнт», то бажано вдатися до допомоги психотерапевта. Спеціальної лікувальної дієти для хворих на хворобу Паркінсона не існує. Харчування цих пацієнтів повинно в цілому відповідати раціональному харчуванню людей похилого та середнього віку, принципи якого добре розроблені і враховують потребу в основних поживних речовинах і енергії, фізичну активність, стать, наявність супутніх захворювань (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет). Важливий момент полягає в тому, щоб знайти час і можливість обговорити з пацієнтом 7 основних правил харчування, що дозволить підійти до індивідуальної розробки раціону:
  1. Харчування має бути енергетично збалансованим: жирами , білками  та вуглеводами, а калорійність повинна відповідати енерговитратам організму, що в середньому становить 1700-2200 ккал на добу.
  2. Їжа повинна бути багата вітамінами і мікроелементами, що досягається за рахунок її різноманітності. Слід пам'ятати, що сирі овочі, фрукти і сухофрукти допомагають забезпечити організм необхідною кількістю вітамінів і клітковини, а регулярне включення в дієту продуктів моря (морська капуста, морська риба, кальмари, креветки) збагачує їжу мікроелементами.
  3. У добовий раціон повинні входити продукти і страви, що легко перетравлюються і засвоюються (рибні та молочні продукти). Не варто часто вживати копченості, гриби, бобові, тому що ці продукти значно ускладнюють роботу шлунково-кишкового тракту.
  4. Необхідно зменшити вживання жирів тваринного походження (сало, вершкове масло, яловичий, свинячий, баранячий жир) і намагатися замінювати їх рослинними жирами.
  1. Необхідно зменшити вживання солоної їжі. Людям середнього та похилого віку рекомендується вживати кухонної солі не більше 5-6 г в день. Додавати сіль в їжу необхідно тільки в кінці процесу її приготування, або в уже приготовану страву.
  1. Люди похилого віку часто страждають зниженим апетитом. Для того, щоб його підвищити, необхідно використовувати в їжу зелень, часник, цибулю, хрін, овочеві і фруктові соки. Важливе значення має привабливий зовнішній вигляд і запах харчових страв.
  1. Практично у всіх пацієнтів є схильність до закрепів. Тому їжа повинна бути багата клітковиною. Послаблюючий ефект дають з'їдені вранці натщесерце терта морква, сире яблуко, кисле молоко або 5-7 штук чорносливу, вимитих і залитих з вечора окропом, а також випита натщесерце склянка холодної води.
Порушення рухів при хворобі Паркінсона проявляються в першу чергу обмеженням автоматичних, стереотипних рухів, що турбує пацієнтів. Важливо пояснити, що у них в запасі є усвідомлений контроль рухів. Лікувальне  навантаження на дрібні суглоби покращує  мікроциркуляцію, навантаження на великі суглоби підвищує гнучкість і покращує кровообіг  в самих суглобах, який значно погіршується при скутості, вправи для постави зменшують сутулість і є профілактикою каптокармії. Для пацієнтів, які не можуть дозволити собі активні навантаження, використовують  лікувальні пози рук. Вправи з пензлем, вправи з еспандером  дуже ефективні, тому що дозволяють зменшити тремор. Незважаючи на успіхи в області медикаментозного лікування, ЛФК залишається життєво необхідною частиною терапії і крім усього іншого дозволяє більш активно залучити пацієнта в процес лікування. При незначних проявах хвороби заняття ЛФК проводяться в групах, особливо пацієнтам подобаються групові ритмічні рухи під музику. Якщо стан хворого дозволяє, то крім групових та індивідуальних занять рекомендується щоденна зарядка по 30-40 хв, біг в повільному темпі, їзда на лижах, заняття в теплому (29-30°С) басейні. Плавання сприятливо впливає на рівновагу і координацію рухів, при цьому ефект триває багато годин. Також необхідні щоденні мовні вправи. Перші вступні заняття проводяться під керівництвом логопеда. Мовні вправи потрібно робити щодня, бажано підключення будь-кого з членів сім'ї хворого, який контролював вимову складів і слів, здійснював психологічну підтримку. Найефективніше запобігання і уповільнення хвороби сприяє активний спосіб життя.
Інструктор із санітарно-освітньої роботи
Березняк Н.В

Всесвітній день здоров’я

У нашій суспільній свідомості вітає одна дуже проста думка, безпосередньо пов’язана з   питаннями здоров’я і проблемами його відсутності. «Буде здоров’я - решта все, додасться», - так звучить це багатовікове спостереження. І дійсно, наявність або відсутність у людини цього найціннішого стану, докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення. Здоров’я - це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо.

         Здорові люди здебільшого рідко замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їх здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу. Наше власне здоров’я дуже легко втратити. Люди, що страждають тими чи іншими, особливо хронічними захворюваннями, на практиці кожен день стикаються з масою проблем, які активно відволікають їх від справжнього повноцінного життя.

         Міжнародний святковий день, спрямований на залучення широкої громадської уваги до цих проблем і питань - Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7-го квітня. Це свято увійшло в традицію, з середини минулого століття. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою «ВООЗ», а точніше дню прийняття статуту цієї організації.

        Традиції святкування Всесвітнього дня здоров’я нерозривно пов’язані з діяльністю всієї системи нашої охорони здоров’я. Працівники клінік, лікарень і госпіталів, ті хто так чи інакше з обов’язку професії і служби надає медико-санітарну допомогу всім, хто її потребує, як найкраще розуміють цінність здоров’я. Профілактика та увага до нашого власного здоров’я, - є основною метою проведених медиками в цей день акцій та заходів. Численні інформаційні матеріали, брошури та буклети, семінари, виступи фахівців і навіть концерти, які приурочені цьому Дню, в простій і доступній формі пояснюють нам важливість цієї позитивної ініціативи.

         Здоров’я може мати дуже дорогу ціну. І в основному це стосується спроб повернути його на своє місце. У Всесвітній день здоров’я ми бажаємо всім його надійного зберігання. Всім хворим - якнайшвидшого одужання. Всім нам - бути здоровими і життєрадісними!

Махлай В. В. (за матеріалами  http://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=68)

Купання в ополонці на Водохреща.

A Russian man emerges from a cold water on Epiphany near the Troitse-Sergiyev Varnitsky Monastery in Rostov, Russia, some 250 kilometers (150 miles) northeast from Moscow, Monday, Jan. 19, 2009. Thousands of Russian Orthodox Church followers plunged into icy rivers and ponds across the country to mark Epiphany, cleansing themselves with water deemed holy for the day. Water that is blessed by a cleric on Epiphany is considered holy and pure until next year's celebration, and is believed to have special powers of protection and healing. The Russian Orthodox Church follows the old Julian calendar, according to which Epiphany falls on Jan. 19. (AP Photo/Sergey Ponomarev) Купання в ополонці - це не загартовування. Останнім часом водохресне купання стає все більш популярним і масовим. Причини тому - і мода, і відродження православ'я, і пропаганда здорового способу життя. 19 січня  пройдуть традиційні хрещенські заходу - освячення води, купання в купелі, а також народні гуляння. Щоб купання стало дійсно оздоровчим для організму, необхідно дотримуватися кількох простих правил. Які ж плюси і мінуси купання в крижаній воді? Більшість медичних працівників відзначають, що хрещенське купання є великим стресом для організму в цілому, якщо до цього не було систематичного загартовування, постійної практики моржування. І тому вельми вірогідна небезпека сильно нашкодити своєму здоров'ю. Для подібних процедур є ряд протипоказань: хвороби серцево-судинної системи, гіпертонія, порушення кровообігу, різні запальні процеси в організмі, інфекційні хвороби, захворювання дихальних шляхів і бронхів. Викид адреналіну, спазм судин, підвищення артеріального тиску - цілком звичні його наслідки. Тому таке купання може стати причиною гіпертонічного кризу навіть у молодих і відносно здорових людей. Категорично не рекомендується піддавати такого стресу дітей, тим більше не підготовлених систематичним загартовуванням. Загартовування - це довгий і кропіткий процес, який ні в якому разі не починається з екстремальних заходів. Підготовку до хрещенського запливу потрібно починати ще влітку, продовжувати восени: багато плавати, приймати ванну, поступово знижуючи температуру води, тобто гартувати організм. Варто прислухатися до порад медичних працівників:
  1. Не вживайте спиртне у цей день. Прийом алкогольних напоїв порушує природну терморегуляцію організму з усіма наслідками. Адже спиртні напої заважають людині адекватно оцінити свій стан і це може призвести до переохолодження.
  2. Перед зануренням в ополонку необхідно розігріти тіло, перед купанням можна зробити пробіжку, надівши мінімум одягу, зробити розминку.
  3. Підходити до ополонки треба в зручному, неслизькому і легкоснимаемой взуття, щоб уникнути надмірного переохолодження ніг.
  4. 4. Перш ніж увійти у воду, треба змочити обличчя, руки, ноги, груди, живіт і спину і тільки потім зануритися за шию, після чого посилено плисти брасом.
  5. Не варто поринати з головою або пірнати, щоб уникнути рефлекторного звуження судин головного мозку.
  6. Контакт з низькою температурою повинен бути вкрай мінімальним, в межах 20-30 секунд, не більше, щоб не допустити серйозного переохолодження організму.
  7. Ретельно вибирайте місце для купання. Потурбуйтеся, щоб на місці купання були медики і рятувальники. Це дозволить Вам відчувати себе більш впевнено і зробить купання набагато безпечніше.
Інструктор з санітарної освіти Березняк Н.В.
22-1   З 1 по 14 листопада 2016 р. проводилося голосування за проекти в рамках міської програми "Громадський бюджет. Від нашого закладу на голосування  пройшли два проекти :
  1. № 18  Створення комфортних умов (ландшафтотерапії) для черкащан,які потребують відновного лікування,через благоустрій тереторії КНП " Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування" ЧМР
  2. № 24  Створення спортивного майданчика для відновного лікування та оздоровлення черкащан за адресою вул.Золотоніська, 2
Проект № 24 увійшов до списку переможців серед малих проектів. Адміністрація лікарні дуже вдячна всім за підтримку.

Життя без інсуліну.

Ще за півтори тисячі років до нашої ери стародавні єгиптяни у своєму медичному трактаті «Папірус Еберса» описували цукровий діабет, як самостійне захворювання. Великі лікарі Стародавньої Греції та Риму невпинно міркували про цю загадкову хворобу. Лекарь Аретаїус придумав їй назву «діабет» - по-грецьки «протекаю, проходжу крізь». Вчений Цельс доводив, що у виникненні цукрового діабету винувато нетравлення шлунка, а великий Гіппократ ставив діагноз, пробуючи сечу пацієнта на смак. До речі, стародавні китайці теж знали, що при цукровому діабеті сеча стає солодкою. Вони придумали оригінальний метод діагностики за допомогою мух (і ос). Якщо мухи сідають на блюдце з сечею,значить, сеча солодка, а пацієнт хворий. Цукровий діабет - це ендокринне захворювання, що характеризується хронічним підвищенням рівня цукру в крові внаслідок абсолютного або відносного дефіциту інсуліну - гормону підшлункової залози. Захворювання призводить до порушення всіх видів обміну речовин, ураження судин, нервової системи,а також інших органів і систем. Причини Основною причиною цукрового діабету 1 типу є аутоімунний процес, обумовлений збоєм імунної системи,при якому в організмі виробляються антитіла проти клітин підшлункової залози, що руйнують їх. Головним фактором, що провокує виникнення діабету 1 типу, є вірусна інфекція (краснуха, вітряна віспа, гепатит, епідемічний паротит (свинка) і т.д.) на тлі генетичної схильності до цього захворювання. Основних факторів, що провокують розвиток цукрового діабету 2 типу два: ожиріння і спадкова схильність: Ожиріння. При наявності ожиріння I ст. ризик розвитку цукрового діабету збільшується в 2 рази, при II ст. - У 5 разів, при III ст. - Більше, ніж в 10 разів.З розвитком захворювання більше пов'язана абдомінальна форма ожиріння - коли жир розподіляється в області живота. Спадкова схильність. При наявності цукрового діабету у батьків або найближчих родичів ризик розвитку захворювання зростає в 2-6 разів.Інсулінонезалежний діабет розвивається поступово і відрізняється помірною вираженістю симптомів. Причинами так званого вторинного діабету можуть бути:  
  • захворювання підшлункової залози (панкреатит, пухлина, резекція і т.д.);
  • захворювання гормональної природи (синдром Іценко-Кушинга, акромегалія, дифузний токсичний зоб, феохромоцитома);вплив ліків або хімічних речовин;
  • зміна рецепторів інсуліну;
  • певні генетичні синдроми і т.д.
  Окремо виділяють цукровий діабет вагітних і діабет, обумовлений недостатністю харчування. Що відбувається? Яка б не була причина виникнення діабету,наслідок один: організм не може повною мірою використовувати глюкозу (цукор), що надходить з їжею і запасати її надлишок в печінці і м'язах. Невикористана глюкоза в надмірній кількості циркулює в крові (частково виводиться із сечею), що несприятливо впливає на всі органи і тканини. Так як надходження глюкози в клітини недостатньо,як джерело енергії починають використовуватися жири. У результаті в підвищеній кількості утворюються токсичні для організму і особливо для головного мозку речовини, звані кетоновими тілами, порушується жировий, білковий і мінеральний обмін. Симптоми цукрового діабету:  
  • спрага (хворі можуть випивати 3-5 л і більше рідини на добу);прискорене сечовипускання (як вдень, так і вночі);
  • сухість у роті;
  • загальна і м'язова слабкість;
  • підвищений апетит;
  • свербіж шкіри (особливо в області геніталій у жінок);
  • сонливість;
  • підвищена стомлюваність;погано загоюються рани;
  • різке схуднення у хворих з цукровим діабетом 1 типу;
  • ожиріння у хворих з цукровим діабетом 2 типу.
  Як правило,цукровий діабет 1 типу (інсуліно залежний) розвивається швидко, іноді раптово. Інсулінонезалежний діабет розвивається поступово і відрізняється помірною вираженістю симптомів. Ускладнення цукрового діабету:  
  • серцево-судинні захворювання (атеросклероз судин, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда);
  • атеросклероз периферичних артерій,в тому числі артерій нижніх кінцівок;
  • мікроангіопатія (ураження дрібних судин) нижніх кінцівок;
  • діабетична ретинопатія (зниження зору);
  • нейропатія (зниження чутливості, сухість та лущення шкірних покривів, болі і судоми в кінцівках);
  • нефропатія (виділення з сечею білка, порушення функцій нирок);діабетична стопа - захворювання стоп (виразки, гнійно-некротичні процеси) на тлі поразки периферичних нервів, судин, шкіри, м'яких тканин;
  • різні інфекційні ускладнення (часті гнійничкові ураження шкіри, грибки ногтей.і т.д.);
  • коми (діабетична, гіперосмолярна, гіпоглікемічна).Цукровий діабет першого типу іноді проявляється різким погіршенням стану з вираженою слабкістю, болями в животі, блювотою, запахом ацетону з рота. Це обумовлено накопиченням в кромі токсичних кетонових тіл (кетоацидоз). Якщо швидко не усунути цей стан, хворий може втратити свідомість - діабетична кома - і померти.Коматозний стан може також наступити при передозуванні інсуліну і різкому зниженні рівня глюкози крові - гіпоглікемічна кома.
Харчування при цукровому діабеті
  • Хліб і хлібобулочні вироби — переважно чорний хліб ( 200-350 грамів в день, за вказівкою лікаря ).
  • Супи на овочевому відварі, на слабкому м’ясному і рибному бульйоні з невеликою кількістю овочів ( 1-2 рази в тиждень).
  • Страви з м’яса та птиці (яловичина, телятина, нежирна свинина, індичка, кролик у відвареному або заливному вигляді).
  • Страви з риби, переважно нежирної (судак, тріска, щука, навага, сазан та ін у відварному або заливному вигляді).
  • Страви і гарніри з овочів (листова зелень, капуста (білокачанна, кольорова), салат, бруква, редиска, огірки, кабачки, картопля, буряк, морква) у вареному, сиром і печеному вигляді.
  • Страви і гарніри з круп. бобових, макаронних виробів (в обмеженій кількості, зрідка, зменшуючи при цьому кількість хліба в раціоні).
  • Страви з яєць (не більше 2 штук в день у вигляді омлету або некруто, а також для додавання в інші страви).
  • Кислі і кисло-солодкі сорти фруктів і ягід (антонівські яблука, лимони, апельсини, червона смородина, журавлина та інші) до 200 грамів в день в сирому вигляді, у вигляді компотів на ксиліт або сорбіті. З дозволу лікаря можна використовувати солодкі страви і спеціально приготовлені діабетичні вироби.
  • Молоко — з дозволу лікаря, кефір, кисле молоко (всього 1-2 склянки на день), сир ( 50-200 г в день) в натуральному вигляді або у вигляді сирників, сирників і пудингів.
  • Негострі соуси на овочевому відварі з оцтом, томатним пюре, корінцями, а також молочні.
  • Чай з молоком, кава неміцна, томатний сік, фруктово-ягідні соки (всього рідини разом з супом до 5 склянок на день).
  • Вершкове масло, рослинна олія (всього 40 грамів в день у вільному вигляді і для приготування їжі).
Харчування хворого на діабет має бути багатим на вітаміни. тому корисно вводити в раціон пивні і пекарські дріжджі, відвар шипшини. Протипоказані:
  • цукерки, шоколад, кондитерські вироби, здобу, варення, мед, морозиво та інші солодощі;
  • гострі, пряні, солоні і копчені закуски і страви, баранячий і свинячий жир;
  • перець, гірчицю;
  • алкогольні напої;
  • виноград, банани, родзинки;
  • цукор допускається лише в невеликих кількостях з дозволу лікаря.
Для попередження розвитку ускладнень цукрового діабету необхідно постійне лікування і ретельний контроль рівня цукру в крові.

Інструктор з санітарної освіти

Березняк Н.В.