Гасло Всесвітнього дня здоров’я 2019 року – «Здоровʼя для всіх і скрізь»

Всесвітня організація охорони здоров’я була створена на підставі принципу, згідно з яким передбачається, що всі люди повинні мати можливість для реалізації свого права на володіння найвищого досяжного рівня здоров’я. Наприклад, тема Всесвітнього дня здоров’я 2019 року - Загальне охоплення послугами охорони здоров’я: для всіх і всюди, а гасло - «Здоров’я для всіх і скрізь». У нашій суспільній свідомості вітає одна дуже проста думка, безпосередньо пов’язана з питаннями здоров’я і проблемами його відсутності. «Буде здоров’я - решта все, додасться», - так звучить це багатовікове спостереження. І дійсно, наявність або відсутність у людини цього найціннішого стану, докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення. Здоров’я - це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільш рідко замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їх здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу. Наше власне здоров’я дуже легко втратити. Люди, що страждають тими чи іншими, особливо хронічними захворюваннями, на практиці кожен день стикаються з масою проблем, які активно відволікають їх від справжнього повноцінного життя. Міжнародний святковий день, спрямований на залучення широкої громадської уваги до цих проблем і питань - Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7-го квітня.  Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою «ВООЗ», а точніше дню прийняття статуту цієї організації. Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято (WHA/A.2RES.35). Традиції святкування Всесвітнього дня здоров’я нерозривно пов’язані з діяльністю всієї системи нашої охорони здоров’я. Працівники клінік, лікарень і госпіталів, ті хто так чи інакше з обов’язку професії і служби надає медико-санітарну допомогу всім, хто її потребує, як найкраще розуміють цінність здоров’я. Профілактика та увага до нашого власного здоров’я, - є основною метою проведених медиками в цей день акцій та заходів. Численні інформаційні матеріали, брошури та буклети, семінари, виступи фахівців і навіть концерти, які приурочені цьому Дню, в простій і доступній формі пояснюють нам важливість цієї позитивної ініціативи. Здоров’я може мати дуже дорогу ціну. І в основному це стосується спроб повернути його на своє місце. У Всесвітній день здоров’я ми бажаємо всім його надійного зберігання. Всім хворим - якнайшвидшого одужання. Медикам - хорошої матеріальної і технічної бази. Всім нам - бути здоровими і життєрадісними! Зі святом Вас!    

24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Щороку 24 березня відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. У цей день світова спільнота звертає увагу населення планети на серйозну проблему сучасності, що становить загрозу здоров’ю людей в усьому світі. За офіційними даними ВООЗ, у світі близько 9,6 млн. осіб хворіють на туберкульоз, щорічно близько 1,5 млн людей помирає внаслідок цього захворювання. Туберкульоз є однією з причин смертності внаслідок інфекційних хвороб. Туберкульоз – це інфекційне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу, що передається повітряно-крапельним шляхом. Основним джерелом інфекції є хворі на туберкульоз з відкритими формами, тобто ті хворі, що виділяють збудника в навколишнє середовище разом з мокротинням під час кашлю, чхання, в розмові.   Туберкульоз: Симптоми І Перші Ознаки Існує думка, що на туберкульоз хворіють лише люди з соціально-неблагополучних верств суспільства. Це не так: симптоми туберкульозу може виявити у себе людина будь-якої соціальної групи. Туберкульоз: симптоми цього захворювання дуже мнообразни і залежать як від локалізації запального процесу, так і від індивідуальних особливостей хворого: його статі, віку, імунного статусу. Це ускладнює діагностику туберкульозу, і часто, по перших симптомах, відрізнити його від інших захворювань або визначити, який орган уражений, вдається не відразу. Найбільш часто зустрічаються форми - це туберкульоз легенів, суглобів, кісток і шкіри. Перші симптоми туберкульозу Отже, туберкульоз: симптоми початкової стадії захворювання характеризуються загальною інтоксикацією організму, через що хворий може довгий час не звертатися до лікаря, вважаючи свій стан наслідком грипу або іншої вірусної інфекції. Важливою відмінністю туберкульозу від всіляких ГРВІ є тривалий перебіг хвороби і прогресуюче погіршення стану хворого. У людей з сильною імунною системою симптоми туберкульозу можуть початися тільки при великому поширенні хвороби. Нижченаведені симптоми можуть бути характерні для всіх форм хвороби, але в першу чергу для туберкульозу легенів, так як позалегеневі форми своєї симптоматикою найчастіше повторюють інші распространненость захворювання уражених органів. Перші ознаки туберкульозу
  • Підвищена стомлюваність, слабкість, особливо в першій половині дня, апатія.
  • Тривалий субфебрилітет - підвищення температури до 37 градусів. Характерний для туберкульозу симптом - це підвищення температури ввечері або вночі, причому температура не піднімається вище 38.
  • Зниження апетиту, схуднення, нудота.
  • Прискорене серцебиття - тахікардія, внаслідок впливу туберкульозних токсинів на серцевий м'яз і розвитку кардіоміодістрофіі.
  • Головний біль. Збільшення периферичних лімфатичних вузлів.
  • Пітливість, особливо вночі.
  • Симптоми бронхіту: кашель, сухий кашель у міру прогресування хвороби переходить у вологий. Посилюється кашель в нічні години, характеризується тривалим перебігом: безперервний більше 3 тижнів кашель - обов'язкове показання для перевірки на туберкульоз.
  • Можуть виникати болі в грудях при диханні або кашлі через залучення в патологічний процес плеври, великих бронхів.
  • Задишка. Як запідозрити туберкульоз
Профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію епідемічної ситуації з туберкульозу, полягають, в першу чергу, у вакцинації БЦЖ та неспецифічній профілактиці захворювання. Для того, щоб уникнути інфікування варто дотримуватися здорового способу життя, повноцінно харчуватися, утримувати помешкання в задовільному санітарному стані тощо. Рання діагностика, що полягає у щорічних флюорографічних оглядах та організація своєчасного якісного лікування хворих є також вагомою ланкою у боротьбі з епідемією туберкульозу та попередження поширення серед населення. Тож варто наголосити на тому, що своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для його ефективного лікування. Не зволікайте проведенням туберкулінодіагностики у дітей, профілактичними флюорографічними оглядами, дотримуйтеся здорового способу життя, раціонального повноцінного харчування, правил особистої гігієни – це стане запорукою здоров’я та вагомим кроком на шляху протидії епідемії. Бережіть своє здоров’я!   Підготував інструктор із санітарної освіти   Дзензур К.І.  

Всесвітній день боротьби з глаукомою

                6 березня 2019 року у всьому світі відзначається  «Всесвітній день боротьби з глаукомою» Як не захворіти на глаукому Глаукома – поширене захворювання серед людей старшого віку. Підступність глаукоми полягає в тому, що вона може розвиватися непомітно, тому людина звертається до лікаря надто пізно, коли вже не можна зберегти зір без хірургічного втручання. Глаукома – це хронічне захворювання ока, за якого підвищується очний тиск. Якщо очний тиск вчасно не знизити до норми, гине зоровий нерв, що призводить до сліпоти. Повернути зір осліплому в цьому випадку хворому вже неможливо. Найпідступніший різновид цього захворювання – відкритокутова глаукома – є водночас і найпоширенішою. Цей тип глаукоми не має чітко виражених симптомів. Поле зору звужується поступово (процес може тривати кілька років), і людина іноді цілком випадково виявляє, що бачить тільки на одне око, а друге осліпло.   Як вчасно розпізнати глаукому? Людина з відкритокутовою глаукомою може зовсім не відчувати помірного підвищення очного тиску. Тому, як правило, такі пацієнти звертаються до лікаря вже на пізній стадії, тобто тоді, коли помічають значне зниження гостроти зору та звуження периферичних меж поля зору. При цьому зі сторони очного яблука зміни дуже незначні і виявляються лише спеціальними методами дослідження за допомогою приладів. 15-20% хворих відзначають появу райдужних кіл при погляді на джерело світла (наприклад, на ввімкнену лампочку), періодичне затуманення зору. Ці симптоми зазвичай з'являються при підвищенні очного тиску і можуть супроводжуватися болем у голові і надбрівній ділянці. Як правило, відкритокутова глаукома вражає обидва ока, в більшості випадків протікаючи асиметрично. Основна ознака захворювання – звуження периферичного поля зору, яке зазвичай починається з носової сторони, а потім концентрично охоплює периферичні відділи аж до повної втрати зору. Також хворі можуть відзначати погіршення здатності бачити в сутінках. Падіння гостроти зору свідчить про важку запущену стадію хвороби, що супроводжується майже повною атрофією зорового нерву. Тому після 50 років кожна людина має щонайменше раз на рік відвідувати офтальмолога, який перевірятиме очний тиск.   Діагностика лікування глаукоми. Своєчасна діагностика відіграє вирішальну роль у ефективній боротьбі з глаукомою. На консультації у лікаря-офтальмолога треба періодично вимірювати внутрішньоочний тиск. Також лікар детально обстежить очне дно та диск зорового нерву, проведе дослідження поля зору. Це все можна зробити лише за допомогою якісного та сучасного офтальмологічного обладнання. Поради щодо профілактики глаукоми Для попередження виникнення глаукоми і просто для збереження хорошого зору потрібні фізична активність, належне освітлення приміщень, правильний режим праці та відпочинку, мінімум шкідливих звичок та належний контроль існуючих соматичних захворювань. При старінні людини знижується здатність організму регулювати кровообіг під час зміни положення тіла. Це призводить до того, що при нахилі тулуба погіршується кровообіг у судинах очей і мозку, людина може знепритомніти. Тому важливо виконувати фізичні вправи, що сприяють тренуванню реакцій кровообігу, тобто повороти і нахили тулуба та голови. Інтенсивність і тривалість таких вправ слід визначати індивідуально. Головне – не перенапружуватися. Навіть у віці понад 75 років за допомогою спеціальних вправ на координацію можна суттєво поліпшити точність і злагодженість рухів. Інструктор із санітарної освіти                Дзензур К.І.      

Обережно грип

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою. Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий. Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:
  • зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;
  • звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;
  • перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;
  • використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;
  • провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;
  • часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.
Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих. Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації. Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.   Пам`ятка для населення Як попередити зараження грипом :
  • обмежте перебування у місцях масового скупчення людей;
  • уникайте контакту з особами, які мають прояви грипозної інфекції;
  • часто провітрюйте приміщення;
  • часто мийте руки з милом;
  • намагайтеся не торкатися очей, носа або рота немитими руками;
  • уникайте обіймів, поцілунків і рукостискань;
  • прикривайте ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку відразу ж після використання викиньте;
  • носіть двошарову марлеву пов’язку або разову маску, міняйте її кожні 4 години;
  • споживайте харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму;
  • вживайте мед та інші продукти бджільництва, цибулю, часник, чорну редьку, хрін, трав’яні чаї;
  • змазуйте слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю перед виходом із дому;
  • зробіть собі та своїм дітям щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання.
Якщо у Вас в родині хтось захворів, то:
  • покладіть хворого в ліжко і негайно викличте лікаря;
  • не займайтеся самолікуванням. Медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!
  • розташуйте хворого в окремій кімнаті або огородіть ширмою;
  • виділіть йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
  • не допускайте контакту хворого із здоровими членами сім’ї, окрім особи, яка доглядає за ним;
  • одягніть двошарову марлеву пов’язку або разову маску, мийте руки з милом після кожного контакту з хворим;
  • провітрюйте приміщення декілька разів на добу;
  • робіть вологе прибирання приміщень оселі;
  • майте разові носові серветки і корзину для їх використання;
  • давайте хворому пити багато рідини до приходу лікаря;
  • підвищувати свій імунітет, споживаючи харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму.
Пам′ятка для батьків Що повинні виконувати батьки, щоб попередити зараження грипом дітей:
  • особистим прикладом виховувати у дітей дотримання правил особистої гігієни та ретельно їх виконувати;
  • обмежувати перебування дітей у місцях масового скупчення людей;
  • носити двошарову марлеву пов′язку або разову маску, міняти її кожні 4 години;
  • мити руки з милом протягом 20 секунд;
  • споживати харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму;
  • якщо немає алергічних проявів, давати мед та інші продукти бджільництва, цибулю, часник, чорну редьку, хрін, трав′яні чаї;
  • прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку відразу ж після використання потрібно викидати;
  • змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю або олійним настоєм часнику з цибулею.
Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити батьків негайно звернутися за медичною допомогою:
  • скарги на сильний головний біль;
  • прискорене або ускладнене дихання;
  • синюшність навколо рота, інших шкірних покровів;
  • поява на тілі крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі;
  • висока температура тіла;
  • відмова від пиття;
  • важко розбудити дитину, відсутня її реакція на звернення;
  • надмірне збудження або поява судом;
  • поява блювання, часті рідкі випорожнення;
  • відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.
Що робити, якщо дитина захворіла на грип:
  • залишити вдома;
  • покласти в ліжко і негайно викликати лікаря;
  • розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою;
  • виділити індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
  • одягнути двошарову марлеву пов′язку або разову маску;
  • мити руки з милом після кожного контакту з хворою дитиною;
  • провітрювати приміщення декілька разів на добу;
  • робити вологе прибирання приміщень оселі з використанням дезінфікуючих засобів;
  • давати хворій дитині пити багато рідини до приходу лікаря (сік, негазована вода, морс, компот тощо).
  Підготував інструктор з санітарно – освітньої роботи                Дзензур К.І.  

Життя з ВІЛ

Всесвітній день боротьби зі СНІДом уперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн пролунав заклик до соціальної терпимості та розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу. Вірус імунодефіциту був офіційно відкритий 5 червня 1981 року в Центрі контролю захворювань Сполучених Штатів Америки. Синдром набутого імунодефіциту в останні десятиліття поширюється зі швидкістю епідемії. Інфіковані вірусом клітини людини залишаються з цим вірусом до кінця свого існування. Основні особливості вірусу: розмножується тільки в імунних клітинах — Т-лімфоцити крові; мінливість, яка наприклад, у порівнянні з вірусом грипу вища в 30–100 разів; змінюється не тільки у різних хворих, а навіть у одного і того ж хворого в різний час, що є однією з основних причин відсутності вакцини проти СНІДу; непростий склад; не стійкий до навколишнього середовища, особливо до різних хімічних та фізичних чинників, гине після оброблення 700-процентним спиртом через 10 хвилин, при кип’ятінні — миттєво, швидко знищується під впливом захисних ферментів організму. Саме цим і зумовлена неможливість інфікування ВІЛ у побуті, через посуд, постіль, рушники, під час обіймів, рукостискань тощо. Неможливо інфікуватись і від укусів комах. ВІЛ передається:
  • під час статевих стосунках без засобів захисту або з засобами захисту низької якості;
  • унаслідок вживання наркотиків ін’єкційним шляхом, при використанні одних і тих же шприців та голок;
  • від матері до дитини під час вагітності або грудному вигодовуванні (вертикальний шлях передачі).
Інфіковані можуть почувати себе здоровими багато місяців і навіть років, так звана стадія безсимптомного носійства вірусу. Це залежить від імунної системи організму. Імунна система здорової людини, як правило, справляється з опортуністичними хворобами. У разі, коли під дією вірусу імунна система не спрацьовує, ці хвороби починають розвиватися.

Як жити з ВІЛ?

Як довго живуть з ВІЛДіагноз ВІЛ для багатьох є великим шоком, але не є причиною опускати руки. Люди хочуть знати, як жити з ВІЛ далі. ВІЛ-інфекція — це не вирок до смерті. Зараз ВІЛ-інфекція розглядається як хронічного захворювання, але лише в тому випадку, якщо захворювання діагностоване на ранньому етапі і інфікований проходить послідовне лікування. Ситуація стала краще після введення комбінованої терапії. Фахівці говорять про те, що ВІЛ-позитивні люди, які приймають антиретровірусні препарати, можуть прожити більше ніж одне десятиліття. Незважаючи на сильні побічні дії медикаментів, стан імунітету значно поліпшується. Навіть при ВІЛ-діагнозі люди можуть дивитися в майбутнє і не втрачати віри, точно так само, як і здорові можуть здобувати освіту, освоювати професії і виходити на пенсію. Як люди живуть з ВІЛ Пам’ятайте, що повноцінне життя неможлива без самоповаги. Неповага до самого себе може бути легко відмічено оточуючими вас людьми. Зовсім недавно ВІЛ-позитивні люди були позбавлені можливості заводити дітей, але сьогодні планування сім’ї з діагнозом ВІЛ цілком реально. Ймовірність того, що дитина заразиться від ВІЛ-позитивної матері становить менше одного відсотка. Головною запорукою здорового дитини є чітке дотримання профілактичних заходів. Придбати ВІЛ дитина може в утробі матері, в процесі пологів і під час годування грудьми. Для зниження ризику передачі ВІЛ-інфекції від хворої матері дитині, вагітна жінка проходить антивірусну терапію, а при пологах роблять кесарів розтин. ВІЛ-позитивні люди повинні дотримуватися ряду правил безпечного сексу і поведінки. Так вони зможуть захистити від зараження не тільки своїх близьких, але і себе. Адже зараження іншими інфекціями може сильно вплинути на процес лікування ВІЛ і зробити негативний вплив на імунну систему.

Життя з ВІЛ: — відповідальність хворого

Головна роль у боротьбі з ВІЛ-інфекцією відводиться антиретровірусної терапії, основне завдання якої — скоротити кількість вірусу в організмі, зміцнити і відновити імунітет, не допустити розвитку Сніду. Успіх може бути лише у разі комплексних зусиль лікарів і самого хворого. Адже від того, наскільки дбайливо людина поставиться до свого здоров’я, залежить результат лікування в цілому.

Захворіти і не хворіти

Безумовно, одного разу і назавжди поставлений діагноз змушує носія ВІЛ-інфекції переглянути свій спосіб життя. Потрібно визначитися, кого інформувати про свій статус, як убезпечити близьких від зараження, себе від інфекцій, так просто як жити далі. Найголовнішим завданням ВІЛ-позитивної людини стає максимально дбайливо ставитися до власного здоров’я.

Позбутися страхів

Легко сказати, важко зробити. Заручитися надійною психологічною підтримкою для людини, яка довідалася про носійство ВІЛ, — надзвичайно важливо. Адже в 95% випадків поінформована лікарем про свій статус носій ВІЛ-інфекції відчуває важкий стрес, навіть шок. До тривозі і природним страхам може швидко приєднатися депресія, пацієнт втрачає всякий інтерес до життя. Багато починають зловживати наркотиками, алкоголем, намагаючись забути про свою проблему. Цим вони лише наближають той момент, якого так бояться. Не допустити цього допоможуть професіонали центрів психологічної допомоги ВІЛ-інфікованим, які сьогодні працюють майже в кожному місті. Не відмовляйтеся від підтримки близьких — вони допоможуть вам відчути, що життя з ВІЛ не закінчується.

Життя з ВІЛ починається з їжі

Один з головних чинників успішного лікування – правильне харчування. Організм повинен отримувати норму всіх необхідних поживних речовин, вітамінів і мінералів, щоб зміцнити імунну систему. Так, при ВІЛ-інфекції у раціоні повинно бути як можна більше білків, а саме м’яса, птиці, риби, бобових, горіхів, молочних продуктів, а також якомога більше овочів і фруктів. Крім того, на користь піде і прийом мультивітамінів – вони допомагають сповільнити процес зниження імунітету.

Нічого шкідливого

В ідеалі потрібно відмовитися від куріння і вживання алкоголю, хоча ці шкідливі звички ніяк не впливають на ВІЛ. Вони послаблюють імунітет, який і так знаходиться під прицілом вірусу. Прийом наркотиків при ВІЛ-інфекції абсолютно неприпустимий. Якщо людина вживає важкі кошти, наприклад, героїн, який пригнічує імунну систему, їй стає подвійно важче боротися з вірусом. Крім того, пропадає апетит, може початися виснаження, і ВІЛ буде прогресувати.

Убезпечити інших

ВІЛ-позитивна людина зобов’язаний використовувати презерватив під час сексу з двох головних причин:
  • щоб не заразити свого партнера;
  • і заодно уберегти себе від захворювань, що передаються статевим шляхом.
Справа в тому, що більшість венеричних хвороб набагато гірше лікуються у ВІЛ-інфікованих, викликаючи більше ускладнень, ніж у інших пацієнтів. Наприклад, при зниженні імунного статусу набагато вище ризик передачі і швидкого розвитку сифілісу. А вірус папіломи людини (ВПЛ) підвищує ризик розвитку раку шийки матки або прямої кишки. Оберігатися потрібно навіть парі ВІЛ-позитивних партнерів. В даному випадку великий ризик реінфекції — зараження новим підвидом вірусу, внаслідок якого захворювання може розвиватися швидше.

Ранками і вечорами

ВІЛ-інфікованим необхідно особливо суворо стежити за особистою гігієною, так як розвиток бактерій провокує безліч захворювань, які на тлі зниження імунітету можуть розквітнути швидко і сильно, в свою чергу не давати предмети особистої гігієни іншим людям. Варто рідше користуватися громадським транспортом, бувати в місцях скупчення людей, особливо в період епідемії ГРЗ, завжди мити руки після вулиці і відвідування туалету.             Підготував інструктор з санітарно – освітньої роботи                                     Дзензур К.І.

Ще раз про ботулізм

Всього з початку 2018 р. в Україні вже  захворіло на ботулізм  97 осіб, 8 із них померли. Випадки ботулізму були зареєстровані майже у всіх регіонах України.   В Черкаській області зареєстровано 7 випадків захворювання на ботулізм з 8 потерпілими, що обумовлено вживанням м’ясних домашніх консервів без термічної обробки, а також в’яленої та копченої річкової риби (плотва, лящ) домашнього приготування, з них 1 в м.Черкаси.   Нагадуємо: ботулізм — як правило, виникає у зв’язку із вживанням консервованих м’ясних продуктів, особливо домашнього виготовлення, в’яленої та копченої риби, овочевих, грибних консервів, ковбаси, балика тощо.   За токсичними властивостями ботулінічний токсин переважає всі відомі токсини інших мікробів.   В шлунку і кишківнику ботулотоксин не тільки добре зберігається, а й значно підвищує свою біологічну активність при дії ферментів трипсину і панкреатину.   Спори збудника  містяться у ґрунті. Паличка ботулінуса широко розповсюджена у навколишньому середовищі. Джерелом її є людина і тварина. Спори ботулінуса відрізняються надзвичайно високою стійкістю проти дії фізичних і хімічних факторів.  Висока концентрація кухонної солі не впливає на ботулотоксин.   Симптоми ботулізму проявляються не так різко як при інших харчових отруєннях, зазвичай перші прояви захворювання з’являються на 2-3-ій день після вживання забрудненого харчового продукту.   Нагадуємо, що найчастішими симптомами ботулізму є:
  • порушення зору (двоїння або туман в очах),
  • неврологічні розлади: невиразність мови, може бути важко ковтати, відчуття сухості в роті, м'язова слабкість;
  • загальна інфекційна інтоксикація: пронос, блювота, може незначно підвищитись температура, біль в животі;
  • пригнічення функції дихальних м'язів, внаслідок чого за відсутності терапії смерть настає від дихальної недостатності;
  • у дітей симптоми ботулізму можуть проявлятися у вигляді апатії, відмови від їжі, тривалого плачу, а також м'язової слабкості.
  Цікавим є той факт, що при споживанні кількома людьми одного і того ж продукту, захворіти на ботулізм можуть не всі. Це пояснюється тим, що збудник ботулізму розмножується в продукті «гніздами», а не рівномірно  у всьому продукті.   Лікування – тільки в умовах стаціонару - введення протиботулінічної сироватки.   Основною профілактикою ботулізму є ретельне очищення від ґрунту грибів, овочів, фруктів перед консервацією, правильна розробка туш тварин та риб, дотримання технології консервації (найкраще способом автоклавування).   Шановні Черкащани! Найкращий спосіб захистити своє здоров’я – утриматися від споживання їжі, якість якої споживачу невідома. Вкотре повторюємо, що до факторів ризику належать споживання в’яленої, солоної та консервованої риби, консервів та виробів з м’яса, приготовлених з порушенням технологічних вимог.   Не варто купувати сиро в’ялену рибу та  консерви домашнього виготовлення з рук чи на стихійних ринках.   В жодному разі не слід споживати консерви бомбажні, деформовані.   Перед використанням домашні консерви слід піддавати повторній термічній обробці методом кип’ятіння протягом 30 хвилин.   КНП «Черкаський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики та здоров’я ЧМР»