Поміряй тиск. Всесвітній день боротьби з гіпертонією

    В 2019-му році Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією припадає на 11-е Травня. Щорічно, починаючи з 2005 року в усьому світі в другу суботу травня з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я у співпраці зі Всесвітньою лігою боротьби з гіпертонією проводиться Всесвітній день боротьби з гіпертонією. Метою проведення цього Дня є інформування населення про важливість своєчасного виявлення та лікування гіпертонії, її можливих серйозних ускладнень, а також про заходи профілакти ки даного захворювання. Артеріальна гіпертонія (АГ, гіпертензія, гіпертонічна хвороба) – це захворювання серцево-судинної системи, яке проявляється систематичним підвищенням артеріального тиску. Чим вищий показник кров’яного тиску, тим складніше працює серце. Якщо хвороба не контролюється, артеріальна гіпертензія може викликати серцеві напади, гіпертрофію серця і врешті-решт призвести до серцевої недостатності. У кровоносних судинах можуть утворитися випинання стінок (аневризми), викликані високим тиском, що підвищує ймовірність тромбозу і розривів. Про стійке підвищення тиску говорять в тому випадку, якщо воно спостерігається при повторних вимірах не менше ніж 2-3 рази в різні дні протягом декількох тижнів. В амбулаторіях Центру стало вже традицією проведення днів вимірювання артеріального тиску в рамках Всесвітнього дня  боротьби з гіпертонією. В цьому році вони будуть проведені 07-11 травня. До факторів ризику, які можуть спровокувати розвиток гіпертонічної хвороби відносяться:   спадкова схильність;  вік (старше 50 років) і стать (ризик розвитку гіпертонії у жінок молодого та середнього віку нижче, ніж у чоловіків); надмірна вага внаслідок порушення обміну речовин, ендокринних захворювань, малорухливого способу життя; ⦁ підвищений рівень холестерину в крові; стрес протягом тривалого періоду;  наявніс ть супутніх захворювань (цукровий діабет, подагра, ревматоїдний артрит), а також перенесені черепно-мозкові травми, інфекційні захворювання; шкідливі звички – зловживання спиртним, тривалий стаж куріння; вживання кухонної солі в кількості, що перевищує фізіологічну норму. Про наявність підвищеного артеріального тиску свідчать наступні симптоми: головний біль, запаморочення; шум у вухах; прискорене серцебиття, болі в області серця; задишка; порушення зору – мушки перед очима, туман, пелена; нудота, блювота; почервоніння обличчя, озноб, пітливість, тривога, дратівливість, зниження працездатності. Спровокувати його можуть стресові стани, фізичне навантаження, припинення прийому гіпотензивних препаратів. Під час нападу людина може відчувати сильний головний біль, порушення зору (аж до часткового випадання полів зору), нудоту, іноді блювоту, відчуття жару,  стискаючі болі за грудиною, задишку. Крім того, артеріальна гіпертонія може призвести до серйозних ускладнень, а саме: інсульт, інфаркт міокарда, атеросклероз, серцева недостатність, ниркова недостатність, хронічне порушення мозкового кровообігу, ускладнення цукрового діабету і т.д. Імовірність розвитку артеріальної гіпертонії та її ускладнень може бути зведена до мінімуму при дотриманні правил здорового життя. Для цього лише   потрібно підтримувати нормальну масу тіла, і в першу чергу не мати збільшеного в розмірах живота, їсти менше солі, збільшувати фізичну активність, відмовитися від паління. Особи, які страждають на гіпертонію, повинні постійно контролювати свій стан, а саме: вести регулярний контроль артеріального тиску; контролювати вміст цукру в крові, рівня холестерину в крові і рівня альбуміну в сечі; отримуватись медичних рекомендацій, регулярно і своєчасно приймати  лікарські засоби. Кількість і дози препаратів для нормалізації тиску визначає тільки лікар з урахуванням рівня артеріального тиску і наявності супутніх захворювань; зменшити споживання солоної їжі. Добова норма солі для хворого з артеріальною гіпертонією становить не більше 5 г, а у віці старше 60 років – 3 г. Якщо у Вас вперше виявлений  підвищений артеріальний тиск необхідно звернутися до сімейного лікаря й пройти відповідне обстеження.  Якщо діагноз підтвердиться, в жодному разі не займатися самолікуванням.   Підготував інструктор із санітарної освіти Дзензур К.І.   Джерело: www.dilovamova.com; 20pol.city.kharkov.ua

ОБЕРЕЖНО КЛІЩІ !!!

ЯК ВБЕРЕГТИСЬ ВІД ХВОРОБ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ       УКУС КЛІЩА

  • Спосіб життя кліщів
У природі сезонна активність кліщів спостерігається з березня по листопад, має два виражених піки активності – в квітні - травні та серпні - вересні. Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі, в будь-яку погоду. Як правило, їх менше в суху жарку погоду і більше в прохолодну, похмуру. Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб. Напившись крові людини або тварини кліщ відпадає самостійно для відкладання яєць в ґрунт.
  • Як відбувається напад кліща?
Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час, після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Існує ризик нападу кліщів в електричці, в автобусі, якщо поряд є попутники, які повертаються з лісу. Крім того, кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.
  • Куди найчастіше присмоктується кліщ?
Причепившись до одягу людини, кліщі переповзають на тіло і присмоктуються до місць з найбільш тонкою шкірою: за вухами, на шиї, пахвами, в паховій області. Тому, повернувшись додому, обов’язково огляньте себе на наявність кліщів.
  • Чи можна не помітити напад кліща?
Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності кліща з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається не помітним. Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження.
  • Чому напад та укус кліща є небезпечним?
Кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних, бактеріальних захворювань людей та тварин. Від хворої людини до здорової збудники цих захворювань не передаються.
  • Що робити, якщо на людину напав кліщ?
Якщо до тіла людини присмоктався кліщ, слід зняти, як можна швидше. Необхідно звернутися в  травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть рекомендації.
  • Чи можна видалити кліща самостійно?
При відсутності можливості звернутись до лікаря, видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, слід повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.
  • Чи потрібно спостереження за станом здоров’я після видалення кліща?
Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу звертатись до лікаря-інфекціоніста.
  • Як захистити себе від нападу кліщів?
При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується: - одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором; - проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям; - звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі; - вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів; - якщо разом з вами на природі перебував ваш пес – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання. - використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.
  • Що таке Хвороба Лайма?
Хвороба Лайма (Лайм-бореліоз, іксодовий кліщовий бореліоз) – це інфекційне захворювання, переносниками якого є іксодові кліщі. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду від однієї до 60 діб, найчастіше - 14 діб. Першим специфічним проявом хвороби Лайма є поява на шкірі мігруючої кільцеподібної еритеми червоно-рожевого кольору 5-6 cм в діаметрі. Частіше всього еритема (почервоніння) з’являється на місці присмоктування кліща. У процесі свого розвитку еритема поступово в центрі блідне, зона почервоніння переміщується до периферії, іноді до 50 см. Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Слід відмітити, що у 30-40% хворих еритема не спостерігається. Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, приводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності. У хворих уражаються різні органи: шкіра, суглоби, м’язи, нервова і серцево-судинна система, коса, печінка, очі.
  • Що таке кліщовий вірусний енцефаліт?
Кліщовий вірусний енцефаліт – це природно–вогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може привести до інвалідності, а в окремих випадках - до летальних випадків. Вірус кліщового енцефаліту зберігається, розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням. Зараження людини відбувається під час кровососання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів. Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває, в середньому 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб. У хворого різко піднімається температура тіла, до 38-39о С, з’являється нудота, блювота, турбують болі в м’язах шиї, спини, кінцівок. В місті присмоктування кліща з’являється еритема. В подальшому відмічається симптоми ураження центральної нервової, серцево – судинної, дихальної систем. Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту.       За даними Міністерства охорони здоров’я України, небезпечними з кліщового енцефаліту (де можливе зараження та щорічно реєструються місцеві випадки) є окремі лісопаркові території України: Автономної Республіки Крим, м. Севастополю, Волинської та Львівської областей. Небезпечними щодо кліщового вірусного енцефаліту є території Австрії,  Греції, Угорщини, Німеччини, Молдови, Республіки Білорусь, Данії (включаючи о-ва Фаро), Фінляндії, Ісландії, Швеції, Швейцарії, Ірландії, Норвегії, Італії, Польщі, Словенії, держав Прибалтики, європейської та далекосхідної частині Російської Федерації. Вогнища хвороби реєструються в Монголії, північних провінціях Китаю. У разі виїзду до вказаних місцевостей необхідно пройти курс щеплень проти кліщового вірусного енцефаліту за схемою, включаючи дітей від 4 років, інструктаж щодо методів особистої профілактики, забезпечитись репелентами.          Таким чином, першочергове значення в профілактиці хвороб, що передаються через укус кліща, мають заходи особистого захисту від нападу кліщів, а також завчасне планування туристичних подорожей на території країни та за її межами.             Підготував інструктор із санітарної освіти                      Дзензур К.І

Обережно амброзія !!!

            З початком відновлення вегетаційного періоду для рослин розпочинає свій розвиток і карантинний вид бур’яну – амброзії полинолистої. Амброзія полинолиста належить до карантинних бур’янів, які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини. Алергенні здібності у амброзії є тільки під час цвітіння. До початку цвітіння вона наносить шкоду тільки рослинам, які поруч, забираючи вологу, світло та пригнічуючи рослину – «сусіда» Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. У період цвітіння, а це з середини липня до жовтня, серед населення спостерігається алергійне захворювання – амброзійний поліноз (осіння сінна лихоманка). Кожна рослина амброзії виділяє мільярди пилкових насінин, котрі піднімаючись з повітрям, переносяться вітром на велику відстань і, потрапивши в органи дихання людей,очі, ніс, бронхи, викликають слизотечу, погіршують зір. Підвищується температура тіла, з’являється кашель, головні болі, у найбільш чутливих – приступи астми. Зважаючи на велику шкідливість амброзії полинолистої як для сільського господарства, так для здоров’я людини, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів. Найефективнішим способом боротьби з амброзією полинолистою в межах населених пунктів є виривання поодиноких рослин з корінням та проведення скошування, висапування до початку її цвітіння, з подальшим знищенням решток. Також ефективним, але і більш енергомістким способом є залуження засмічених ділянок, наприклад, газонними травами. Знищивши амброзію до цвітіння, ви врятуєте культурні рослини і збережете своє здоров'я.   Підготував інструктор із санітарної освіти Дзензур К.І.        

Гасло Всесвітнього дня здоров’я 2019 року – «Здоровʼя для всіх і скрізь»

Всесвітня організація охорони здоров’я була створена на підставі принципу, згідно з яким передбачається, що всі люди повинні мати можливість для реалізації свого права на володіння найвищого досяжного рівня здоров’я. Наприклад, тема Всесвітнього дня здоров’я 2019 року - Загальне охоплення послугами охорони здоров’я: для всіх і всюди, а гасло - «Здоров’я для всіх і скрізь». У нашій суспільній свідомості вітає одна дуже проста думка, безпосередньо пов’язана з питаннями здоров’я і проблемами його відсутності. «Буде здоров’я - решта все, додасться», - так звучить це багатовікове спостереження. І дійсно, наявність або відсутність у людини цього найціннішого стану, докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення. Здоров’я - це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільш рідко замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їх здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу. Наше власне здоров’я дуже легко втратити. Люди, що страждають тими чи іншими, особливо хронічними захворюваннями, на практиці кожен день стикаються з масою проблем, які активно відволікають їх від справжнього повноцінного життя. Міжнародний святковий день, спрямований на залучення широкої громадської уваги до цих проблем і питань - Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7-го квітня.  Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою «ВООЗ», а точніше дню прийняття статуту цієї організації. Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято (WHA/A.2RES.35). Традиції святкування Всесвітнього дня здоров’я нерозривно пов’язані з діяльністю всієї системи нашої охорони здоров’я. Працівники клінік, лікарень і госпіталів, ті хто так чи інакше з обов’язку професії і служби надає медико-санітарну допомогу всім, хто її потребує, як найкраще розуміють цінність здоров’я. Профілактика та увага до нашого власного здоров’я, - є основною метою проведених медиками в цей день акцій та заходів. Численні інформаційні матеріали, брошури та буклети, семінари, виступи фахівців і навіть концерти, які приурочені цьому Дню, в простій і доступній формі пояснюють нам важливість цієї позитивної ініціативи. Здоров’я може мати дуже дорогу ціну. І в основному це стосується спроб повернути його на своє місце. У Всесвітній день здоров’я ми бажаємо всім його надійного зберігання. Всім хворим - якнайшвидшого одужання. Медикам - хорошої матеріальної і технічної бази. Всім нам - бути здоровими і життєрадісними! Зі святом Вас!    

24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Щороку 24 березня відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. У цей день світова спільнота звертає увагу населення планети на серйозну проблему сучасності, що становить загрозу здоров’ю людей в усьому світі. За офіційними даними ВООЗ, у світі близько 9,6 млн. осіб хворіють на туберкульоз, щорічно близько 1,5 млн людей помирає внаслідок цього захворювання. Туберкульоз є однією з причин смертності внаслідок інфекційних хвороб. Туберкульоз – це інфекційне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу, що передається повітряно-крапельним шляхом. Основним джерелом інфекції є хворі на туберкульоз з відкритими формами, тобто ті хворі, що виділяють збудника в навколишнє середовище разом з мокротинням під час кашлю, чхання, в розмові.   Туберкульоз: Симптоми І Перші Ознаки Існує думка, що на туберкульоз хворіють лише люди з соціально-неблагополучних верств суспільства. Це не так: симптоми туберкульозу може виявити у себе людина будь-якої соціальної групи. Туберкульоз: симптоми цього захворювання дуже мнообразни і залежать як від локалізації запального процесу, так і від індивідуальних особливостей хворого: його статі, віку, імунного статусу. Це ускладнює діагностику туберкульозу, і часто, по перших симптомах, відрізнити його від інших захворювань або визначити, який орган уражений, вдається не відразу. Найбільш часто зустрічаються форми - це туберкульоз легенів, суглобів, кісток і шкіри. Перші симптоми туберкульозу Отже, туберкульоз: симптоми початкової стадії захворювання характеризуються загальною інтоксикацією організму, через що хворий може довгий час не звертатися до лікаря, вважаючи свій стан наслідком грипу або іншої вірусної інфекції. Важливою відмінністю туберкульозу від всіляких ГРВІ є тривалий перебіг хвороби і прогресуюче погіршення стану хворого. У людей з сильною імунною системою симптоми туберкульозу можуть початися тільки при великому поширенні хвороби. Нижченаведені симптоми можуть бути характерні для всіх форм хвороби, але в першу чергу для туберкульозу легенів, так як позалегеневі форми своєї симптоматикою найчастіше повторюють інші распространненость захворювання уражених органів. Перші ознаки туберкульозу
  • Підвищена стомлюваність, слабкість, особливо в першій половині дня, апатія.
  • Тривалий субфебрилітет - підвищення температури до 37 градусів. Характерний для туберкульозу симптом - це підвищення температури ввечері або вночі, причому температура не піднімається вище 38.
  • Зниження апетиту, схуднення, нудота.
  • Прискорене серцебиття - тахікардія, внаслідок впливу туберкульозних токсинів на серцевий м'яз і розвитку кардіоміодістрофіі.
  • Головний біль. Збільшення периферичних лімфатичних вузлів.
  • Пітливість, особливо вночі.
  • Симптоми бронхіту: кашель, сухий кашель у міру прогресування хвороби переходить у вологий. Посилюється кашель в нічні години, характеризується тривалим перебігом: безперервний більше 3 тижнів кашель - обов'язкове показання для перевірки на туберкульоз.
  • Можуть виникати болі в грудях при диханні або кашлі через залучення в патологічний процес плеври, великих бронхів.
  • Задишка. Як запідозрити туберкульоз
Профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію епідемічної ситуації з туберкульозу, полягають, в першу чергу, у вакцинації БЦЖ та неспецифічній профілактиці захворювання. Для того, щоб уникнути інфікування варто дотримуватися здорового способу життя, повноцінно харчуватися, утримувати помешкання в задовільному санітарному стані тощо. Рання діагностика, що полягає у щорічних флюорографічних оглядах та організація своєчасного якісного лікування хворих є також вагомою ланкою у боротьбі з епідемією туберкульозу та попередження поширення серед населення. Тож варто наголосити на тому, що своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для його ефективного лікування. Не зволікайте проведенням туберкулінодіагностики у дітей, профілактичними флюорографічними оглядами, дотримуйтеся здорового способу життя, раціонального повноцінного харчування, правил особистої гігієни – це стане запорукою здоров’я та вагомим кроком на шляху протидії епідемії. Бережіть своє здоров’я!   Підготував інструктор із санітарної освіти   Дзензур К.І.  

Всесвітній день боротьби з глаукомою

                6 березня 2019 року у всьому світі відзначається  «Всесвітній день боротьби з глаукомою» Як не захворіти на глаукому Глаукома – поширене захворювання серед людей старшого віку. Підступність глаукоми полягає в тому, що вона може розвиватися непомітно, тому людина звертається до лікаря надто пізно, коли вже не можна зберегти зір без хірургічного втручання. Глаукома – це хронічне захворювання ока, за якого підвищується очний тиск. Якщо очний тиск вчасно не знизити до норми, гине зоровий нерв, що призводить до сліпоти. Повернути зір осліплому в цьому випадку хворому вже неможливо. Найпідступніший різновид цього захворювання – відкритокутова глаукома – є водночас і найпоширенішою. Цей тип глаукоми не має чітко виражених симптомів. Поле зору звужується поступово (процес може тривати кілька років), і людина іноді цілком випадково виявляє, що бачить тільки на одне око, а друге осліпло.   Як вчасно розпізнати глаукому? Людина з відкритокутовою глаукомою може зовсім не відчувати помірного підвищення очного тиску. Тому, як правило, такі пацієнти звертаються до лікаря вже на пізній стадії, тобто тоді, коли помічають значне зниження гостроти зору та звуження периферичних меж поля зору. При цьому зі сторони очного яблука зміни дуже незначні і виявляються лише спеціальними методами дослідження за допомогою приладів. 15-20% хворих відзначають появу райдужних кіл при погляді на джерело світла (наприклад, на ввімкнену лампочку), періодичне затуманення зору. Ці симптоми зазвичай з'являються при підвищенні очного тиску і можуть супроводжуватися болем у голові і надбрівній ділянці. Як правило, відкритокутова глаукома вражає обидва ока, в більшості випадків протікаючи асиметрично. Основна ознака захворювання – звуження периферичного поля зору, яке зазвичай починається з носової сторони, а потім концентрично охоплює периферичні відділи аж до повної втрати зору. Також хворі можуть відзначати погіршення здатності бачити в сутінках. Падіння гостроти зору свідчить про важку запущену стадію хвороби, що супроводжується майже повною атрофією зорового нерву. Тому після 50 років кожна людина має щонайменше раз на рік відвідувати офтальмолога, який перевірятиме очний тиск.   Діагностика лікування глаукоми. Своєчасна діагностика відіграє вирішальну роль у ефективній боротьбі з глаукомою. На консультації у лікаря-офтальмолога треба періодично вимірювати внутрішньоочний тиск. Також лікар детально обстежить очне дно та диск зорового нерву, проведе дослідження поля зору. Це все можна зробити лише за допомогою якісного та сучасного офтальмологічного обладнання. Поради щодо профілактики глаукоми Для попередження виникнення глаукоми і просто для збереження хорошого зору потрібні фізична активність, належне освітлення приміщень, правильний режим праці та відпочинку, мінімум шкідливих звичок та належний контроль існуючих соматичних захворювань. При старінні людини знижується здатність організму регулювати кровообіг під час зміни положення тіла. Це призводить до того, що при нахилі тулуба погіршується кровообіг у судинах очей і мозку, людина може знепритомніти. Тому важливо виконувати фізичні вправи, що сприяють тренуванню реакцій кровообігу, тобто повороти і нахили тулуба та голови. Інтенсивність і тривалість таких вправ слід визначати індивідуально. Головне – не перенапружуватися. Навіть у віці понад 75 років за допомогою спеціальних вправ на координацію можна суттєво поліпшити точність і злагодженість рухів. Інструктор із санітарної освіти                Дзензур К.І.