Жити, а не виживати: як працює паліативна допомога на Черкащині

Сімейних лікарів і пацієнтів просять вчасно звертатися до хоспісної бригади, розповіла терапевтка виїзної служби паліативної допомоги Катерина Погоріла.

Медики бригади опікуються невиліковно хворими людьми, щоб полегшити їхній стан, доглянути та психологічно підтримати. Однак кожен третій пацієнт, за словами терапевтки, звертається до служби запізно.

У 80-річного Аліма Маклюка – рак останньої стадії. Після трьох років перебування в онкодиспансері його з медзакладу виписали як невиліковного.

"Із діагнозом таким, що лікуванню не підлягає. Звісно, було складне становище. Настрій був дуже поганий".

Тоді надію на нормальне життя втратив. Але згодом сімейний лікар порадив чоловікові звернутися до бригади паліативної допомоги, що допомагає важкохворим людям. Відтоді медики приїжджають до чоловіка щотижня.

"Від них я отримав суттєву допомогу.Набагато легше тепер. Зробили мені процедури необхідні, уколи. Підтримали. Головне те, що я з родиною, що мої рідні, близькі поруч. Коли мене виписали, то в мене був страх того, що це кінець. А коли приїхали ці люди, то з’явилася надія".

Сестра чоловіка, Людмила Бабкіна, провідує чоловіка. Розповіла, що візитів хоспісної бригади їхня родина завжди чекає.

"Дуже вдячна цим добрим людям, що допомагають нашому братику. Це дуже чудова служба. Чекаємо їх дуже".

Бригада працює в місті три роки. За день опікується десятьма важкохворими пацієнтами, зауважила лікарка Катерина Погоріла. Зазвичай контролюють вживання знеболювальних :

"Люди не розуміють, як їх приймати. Люди бояться їх приймати. Ми пояснюємо, які можуть бути ризики чи взагалі немає ризиків. Друге, у людей виникає багато інших симптомів: нудота, задишка"

За перші три місяці 2021 допомогли сотні осіб, із них третина, звернулися запізно. Тому просить сімейних лікарів вчасно повідомляти родичам пацієнтів про послуги хоспісної бригади:

"Часто направляють хворих, вибачте, перед смертю. Хворий у вакханальному стані, і см’я розгублена. Ми співпрацюємо з сімейними лікарями. І дуже просимо поширювати цю співпрацю. На наш погляд співпраця недостатня . Ми порахували, що тільки 50 відсотків хорих, до нас потрапляють через лікарів. Інші дізнаються із розповідей знайомих".

За словами медбрата та психолога паліативної служби Сергія Псюрника, важливо, щоб хворі та їхні рідні вчасно отримали й моральну підтримку:

"Іноді доводиться розповідати пацієнту та родичам, які етапи проходить людина, що необхідно робити, щоб допомогти і розрадити в той період, коли вилікувати не можна".

Сімейна лікарка Людмила Рум’янцева обслуговує 1 800 пацієнтів, із них пів сотні потребують паліативної допомоги.

"У кожного лікаря є такі хворі і ми їм рекомендуємо звернутися за допомогою до мобільної бригади . Ми буває і самі телефонуємо, зв’язуємося з бригадою. Ця бригада виїжджає до таких хворих, у яких термінальні стадії усіх хронічних захворювань: серцево-судинні, печінкові, ниркової недостатності, значне порушення функцій ходи, і також це онкопатологія".

За словами лікарки Катерини Погорілої, послуги хоспісної бригади безкоштовні та обіцяє: у допомозі не відмовлять нікому.

Джерело: https://suspilne.media/

7 КВІТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВ’Я

Всесвітній день здоров'я — відзначається щорічно 7 квітня починаючи з 1950 року. Цього дня 1948 року набрав чинності Статут Всесвітньої організації здоров'я (ВОЗ).

Основне безцінне поняття в нашому житті - це Здоров'я. Бідний ти чи Багатий, не має значення - перед хворобою всі однакові. Хвора людина відчувається себе позбавленим волі (волі руху, свободи мислення), як «пташка в клітці» прислухаючись тільки до ударів серця в грудях. Таке життя суцільну муку, тому Здоров'я - це не тільки запорука успішного життя, це і запорука Свободи людини.

Для кожної людини добре самопочуття - запорука нормальної працездатності і життєвого успіху. Що може бути прекрасніше доброго здоров'я? Воно відкриває перед людиною необмежені можливості у праці і відпочинку, в сім'ї і на роботі, створює радісне світовідчуття.

Чи існує в нашому сучасному суспільстві культ здорового способу життя? Щоб відповісти на це питання, необхідно зрозуміти, що таке здоровий спосіб життя. Це все, що сприяє збереженню і підтримці здоров'я, сил, радісного сприйняття життя. Як свідчить стародавній вислів, мистецтво продовжити життя - це мистецтво не вкорочувати її. Основу здорового способу життя становить здоров'я і все, що допомагає його зберігати і підтримувати. Ми перерахуємо основні заповіді збереження здоров'я.

9 заповідей здоров'я:

  • Фізична активність (рух-це життя)
  • Правильне харчування (не рідше 3-4 разів на день, не переїдати!)
  • Чіткий режим (зміна занять і відпочинку, сон не менше 7-8 годин)
  • Відсутність шкідливих звичок (алкоголь, куріння, їжа на ніч)
  • Особиста гігієна
  • Свіже повітря (прогулянки на природі)
  • Більше позитивних емоцій
  • Заняття до душі, захоплення
  • Профілактичні медичні огляди

За даними ВООЗ, все це в комплексі складає 50% успіху в збереження здоров'я. Тому кожна людина самостійно може внести вклад у формуванні культу здорового способу життя своєї нації.

Будьте здорові!

Джерело: euromed.ua;  uk.wikipedia.org                                                                                                                                  Підготував фельдшер  із санітарогої освіти Дзензур К.І.

24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Щороку 24 березня відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. У цей день світова спільнота звертає увагу населення планети на серйозну проблему сучасності, що становить загрозу здоров’ю людей в усьому світі. За офіційними даними ВООЗ, у світі близько 9,6 млн. осіб хворіють на туберкульоз, щорічно близько 1,5 млн людей помирає внаслідок цього захворювання. Туберкульоз є однією з причин смертності внаслідок інфекційних хвороб. Туберкульоз – це інфекційне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу, що передається повітряно-крапельним шляхом. Основним джерелом інфекції є хворі на туберкульоз з відкритими формами, тобто ті хворі, що виділяють збудника в навколишнє середовище разом з мокротинням під час кашлю, чхання, в розмові. Туберкульоз: Симптоми І Перші Ознаки Існує думка, що на туберкульоз хворіють лише люди з соціально-неблагополучних верств суспільства. Це не так: симптоми туберкульозу може виявити у себе людина будь-якої соціальної групи. Туберкульоз: симптоми цього захворювання дуже мнообразни і залежать як від локалізації запального процесу, так і від індивідуальних особливостей хворого: його статі, віку, імунного статусу. Це ускладнює діагностику туберкульозу, і часто, по перших симптомах, відрізнити його від інших захворювань або визначити, який орган уражений, вдається не відразу. Найбільш часто зустрічаються форми - це туберкульоз легенів, суглобів, кісток і шкіри. Перші симптоми туберкульозу Отже, туберкульоз: симптоми початкової стадії захворювання характеризуються загальною інтоксикацією організму, через що хворий може довгий час не звертатися до лікаря, вважаючи свій стан наслідком грипу або іншої вірусної інфекції. Важливою відмінністю туберкульозу від всіляких ГРВІ є тривалий перебіг хвороби і прогресуюче погіршення стану хворого. У людей з сильною імунною системою симптоми туберкульозу можуть початися тільки при великому поширенні хвороби. Нижченаведені симптоми можуть бути характерні для всіх форм хвороби, але в першу чергу для туберкульозу легенів, так як позалегеневі форми своєї симптоматикою найчастіше повторюють інші распространненость захворювання уражених органів. Перші ознаки туберкульозу
  • Підвищена стомлюваність, слабкість, особливо в першій половині дня, апатія.
  • Тривалий субфебрилітет - підвищення температури до 37 градусів. Характерний для туберкульозу симптом - це підвищення температури ввечері або вночі, причому температура не піднімається вище 38.
  • Зниження апетиту, схуднення, нудота.
  • Прискорене серцебиття - тахікардія, внаслідок впливу туберкульозних токсинів на серцевий м'яз і розвитку кардіоміодістрофіі.
  • Головний біль. Збільшення периферичних лімфатичних вузлів.
  • Пітливість, особливо вночі.
  • Симптоми бронхіту: кашель, сухий кашель у міру прогресування хвороби переходить у вологий. Посилюється кашель в нічні години, характеризується тривалим перебігом: безперервний більше 3 тижнів кашель - обов'язкове показання для перевірки на туберкульоз.
  • Можуть виникати болі в грудях при диханні або кашлі через залучення в патологічний процес плеври, великих бронхів.
  • Задишка. Як запідозрити туберкульоз
Профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію епідемічної ситуації з туберкульозу, полягають, в першу чергу, у вакцинації БЦЖ та неспецифічній профілактиці захворювання. Для того, щоб уникнути інфікування варто дотримуватися здорового способу життя, повноцінно харчуватися, утримувати помешкання в задовільному санітарному стані тощо. Рання діагностика, що полягає у щорічних флюорографічних оглядах та організація своєчасного якісного лікування хворих є також вагомою ланкою у боротьбі з епідемією туберкульозу та попередження поширення серед населення. Тож варто наголосити на тому, що своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для його ефективного лікування. Не зволікайте проведенням туберкулінодіагностики у дітей, профілактичними флюорографічними оглядами, дотримуйтеся здорового способу життя, раціонального повноцінного харчування, правил особистої гігієни – це стане запорукою здоров’я та вагомим кроком на шляху протидії епідемії. Бережіть своє здоров’я! Підготував фельдшер із санітарної освіти  Дзензур К.І.

Всесвітній день боротьби з глаукомою

6 березня 2021 року у всьому світі відзначається «Всесвітній день боротьби з глаукомою» Як не захворіти на глаукому Глаукома – поширене захворювання серед людей старшого віку. Підступність глаукоми полягає в тому, що вона може розвиватися непомітно, тому людина звертається до лікаря надто пізно, коли вже не можна зберегти зір без хірургічного втручання. Глаукома – це хронічне захворювання ока, за якого підвищується очний тиск. Якщо очний тиск вчасно не знизити до норми, гине зоровий нерв, що призводить до сліпоти. Повернути зір осліплому в цьому випадку хворому вже неможливо. Найпідступніший різновид цього захворювання – відкритокутова глаукома – є водночас і найпоширенішою. Цей тип глаукоми не має чітко виражених симптомів. Поле зору звужується поступово (процес може тривати кілька років), і людина іноді цілком випадково виявляє, що бачить тільки на одне око, а друге осліпло. Як вчасно розпізнати глаукому? Людина з відкритокутовою глаукомою може зовсім не відчувати помірного підвищення очного тиску. Тому, як правило, такі пацієнти звертаються до лікаря вже на пізній стадії, тобто тоді, коли помічають значне зниження гостроти зору та звуження периферичних меж поля зору. При цьому зі сторони очного яблука зміни дуже незначні і виявляються лише спеціальними методами дослідження за допомогою приладів. 15-20% хворих відзначають появу райдужних кіл при погляді на джерело світла (наприклад, на ввімкнену лампочку), періодичне затуманення зору. Ці симптоми зазвичай з'являються при підвищенні очного тиску і можуть супроводжуватися болем у голові і надбрівній ділянці. Як правило, відкритокутова глаукома вражає обидва ока, в більшості випадків протікаючи асиметрично. Основна ознака захворювання – звуження периферичного поля зору, яке зазвичай починається з носової сторони, а потім концентрично охоплює периферичні відділи аж до повної втрати зору. Також хворі можуть відзначати погіршення здатності бачити в сутінках. Падіння гостроти зору свідчить про важку запущену стадію хвороби, що супроводжується майже повною атрофією зорового нерву. Тому після 50 років кожна людина має щонайменше раз на рік відвідувати офтальмолога, який перевірятиме очний тиск.   Діагностика лікування глаукоми. Своєчасна діагностика відіграє вирішальну роль у ефективній боротьбі з глаукомою. На консультації у лікаря-офтальмолога треба періодично вимірювати внутрішньоочний тиск. Також лікар детально обстежить очне дно та диск зорового нерву, проведе дослідження поля зору. Це все можна зробити лише за допомогою якісного та сучасного офтальмологічного обладнання. Поради щодо профілактики глаукоми Для попередження виникнення глаукоми і просто для збереження хорошого зору потрібні фізична активність, належне освітлення приміщень, правильний режим праці та відпочинку, мінімум шкідливих звичок та належний контроль існуючих соматичних захворювань. При старінні людини знижується здатність організму регулювати кровообіг під час зміни положення тіла. Це призводить до того, що при нахилі тулуба погіршується кровообіг у судинах очей і мозку, людина може знепритомніти. Тому важливо виконувати фізичні вправи, що сприяють тренуванню реакцій кровообігу, тобто повороти і нахили тулуба та голови. Інтенсивність і тривалість таких вправ слід визначати індивідуально. Головне – не перенапружуватися. Навіть у віці понад 75 років за допомогою спеціальних вправ на координацію можна суттєво поліпшити точність і злагодженість рухів. Фельдшер із санітарної освіти Дзензур К.І.

ПАЦІЄНТИ З РІДКІСНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПОТРЕБУЮТЬ УВАГИ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ

29 лютого за ініціативою Європейської організації з вивчення рідкісних хвороб EURORDIS, починаючи з 2008 року, відзначається Міжнародний День рідкісних (орфанних) захворювань. Метою цього Дня є привернення уваги громадськості до проблем людей, які  хворі на рідкісні захворювання, а також підвищити обізнаність про рідкісні хвороби та їх вплив на життя людей.  

Орфанні — вроджені або набуті — захворювання діагностуються рідше, аніж одній людині з двох тисяч. За даними ВООЗ, у світі таких людей близько 400 мільйонів. У 80% випадків захворювання генетично зумовлене: обидва батьків є носіями “зламаних” генів.

У світі існує близько восьми тисяч різних рідкісних захворювань, та в Міжнародну класифікацію хвороб внесені лише 250. Рідкісне захворювання визначається відповідного до коду Orpha.net. 

Люди з орфанними захворюваннями потребують пожиттєвого та дорого лікування, адже тяжкий перебіг хвороби та її хронічний характер суттєво погіршують якість життя. Вони проводять багато часу у лікарнях, де регулярно обстежуються та проходять курс лікування.

Половина всіх діагностованих людей з орфанними захворюваннями — діти. Третина дітей не доживають до п’яти років, а в середньому лікарям потрібно 4,8 роки, аби поставити правильний діагноз. Тому надзвичайно важливо вчасно діагностувати захворювання: за допомогою правильно підібраної терапії можна помітно покращити якість життя.

Первинна ланка — сімейний лікар. Він не є фахівцем із рідкісних захворювань, але реагує на скарги пацієнта щодо стану здоров’я, допомагає подолати симптоми захворювання та перенаправляє пацієнта до спеціаліста.

Психологічна підтримка особливо потрібна батькам дітей з рідкісними захворюваннями та самим дітям. Окрім того, що вони борються з хворобою, вони мусять боротися й за свої права на лікування. Підтримайте їх, допоможіть коштами або практичними речами, будьте готові вислухати, якщо людина втомилася від боротьби.

Візьміть до уваги так звану “Теорію ложок” (The spoon theory). Її використовують люди з хронічними та рідкісними захворюваннями, аби описати своє використання енергії протягом дня. У них є обмежена кількість “ложок” на день, у здорових людей — безліміт. Наприклад, окрема “ложка” енергії потрібна для того, щоби приготувати сніданок та сходити в душ. На такі повсякденні речі інколи навіть не зважають, а люди з хронічними хворобами витрачають багато енергії.

Більшість поширених захворювань можна уникнути за допомогою профілактики та інших практик запобіганню хвороби. Орфанні ж захворювання — переважно генетичні.

Більше знати про життя людей з такими хворобами, розуміти їхні потреби та висловлювати підтримку — це те, що може робити кожен з нас.

                  КНП  «ДЧМЛВЛ»                                                   Фельдшер із санітарної освіти Дзензур К.І.

До Міжнародного дня боротьби з епілепсією.

Кожен другий понеділок лютого (8 лютого 2021р.) міжнародна громадськість відзначає Міжнародний день боротьби з епілепсією (International Epilepsy Day), який проводиться з 2015 року, за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Міжнародний день епілепсії покликаний звернути увагу суспільства на проблему епілепсії, розширити можливості людей з епілепсією, поліпшити якість їхнього життя, покликаний підкреслити, що:

* епілепсія все ще залишається “прихованою хворобою” через стигматизацію таких пацієнтів;

* епілепсія – піддається лікуванню, проте 40% людей, що живуть з епілепсією в економічно розвинених країнах, не отримують належного лікування. Більше 70% людей, що живуть в країнах з низьким рівнем доходу, зовсім не забезпечуються необхідними препаратами від епілепсії;

* відсутність лікування накладає величезний фінансовий тягар на національні системи охорони здоров’я;

* розвиток досліджень епілепсії та вдосконалення законодавства залишаються ключовими питаннями в поліпшенні якості життя людей з епілепсією.

Епілепсія – (слово “епілепсія «походить від грецького терміна, що означає» бути захопленим зненацька”) — хронічне неврологічне захворювання, що виявляється в схильності організму до раптового виникнення судомних нападів. Історична назва хвороби в слов’янських країнах зветься як «падуча».

За оцінками ВООЗ, понад 65 мільйонів людей живуть з епілепсією у всьому світі, однак епілепсія виліковна, це не обов’язково довічний діагноз.

Для захворювання характерні повторювані напади. Ці напади проявляються у вигляді короткочасних мимовільних судом в будь-якій частині тіла або по всьому тілу і іноді судоми супроводжуються втратою свідомості і втратою контролю над функціями кишечника або сечового міхура, а також можливі напади з порушенням свідомості без судом, з різними порушеннями чутливості, зору, поведінки з/без порушення свідомості, також можуть бути напади без зміни свідомості.

Від спокійних і продуманих дій людей, що знаходяться поруч залежить ступінь травматизації хворого під час нападу і своєчасність виклику кваліфікованої медичної допомоги при необхідності. Епілептичний напад, навіть якщо він виник не вперше, є досить сильною стресовою ситуацією як для самого пацієнта, так і для оточуючих (сім’ї, друзів, колег і т.п.).

Епілепсія може починатися в будь – якому віці – від дитячого до літнього і старечого, і тільки у незначної частини пацієнтів епілепсія є «спадковим» захворюванням. Найчастіше причиною захворювання є різні пошкодження головного мозку (травми, інсульти, інфекції, метаболічні порушення) і/або генетичні фактори.

Лікування епілепсії, повинно проводитися фахівцем в області епілепсії. Лікування епілепсії проводиться протиепілептичними препаратами, ефективність лікування цього захворювання становить близько 70%. У разі недостатньої ефективності застосовуються також:

* Нейрохірургічне лікування                                                                                                      * Стимуляція блукаючого нерва                                                                                  * Кетогенна дієта                                                                                                        * Глибока стимуляція мозку

Основним завданням для епілепсії є дестигматізація пацієнтів з епілепсією. Стигматизація (від грец. στíγμα – «ярлик, тавро») — таврування, нанесення стигми. Стигматизація є навішуванням соціальних ярликів. У цьому сенсі стигматизація – зв’язування будь-якої якості (як правило, негативного) з окремою людиною або групою людей, хоча цей зв’язок відсутній або не доведений. Стигматизація є складовою частиною багатьох стереотипів, в суспільному сенсі означає вид відносин між ганебним суспільним якістю і стереотипом – очікуваним ставленням до нього, що задає нездатність до повноцінного суспільного життя через позбавлення права на суспільне визнання.

Саме розповсюдження адекватної інформації про епілепсію для зменшення рівню всіх проявів стигматизації і є основним завданням Дня епілепсії.  Джерело:http://amnu.gov.ua;   np.pl.ua                                                   Підготував інструктор із санітарної Дзензур К.І.

Всесвітній день боротьби проти раку: 5 факторів, що викликають захворювання

    4 лютого, в усьому світі відзначається День боротьби проти раку. Метою цього міжнародного дня є підвищення усвідомлення про рак як один із найстрашніших захворювань сучасності, а також залучення уваги до запобігання, виявлення та лікування цього захворювання. При виявленні ракової пухлини на ранніх стадіях можливе успішне лікування.   Найбільш поширені типи раку серед чоловіків і жінок відрізняються один від одного: П'ять основних факторів, що викликають рак:
  1. Ожиріння
Надлишковий рівень інсуліну, властивий людям з ожирінням, стимулює розвиток ракових пухлин в кишківнику або підшлунковій залозі.
  1. Алкоголь
Зловживання алкоголем збільшує ризик розвиток пухлини ротової порожнини, гортані та стравоході, печінки, молочної залози і товстої кишці (у чоловіків).
  1. Тютюн
Куріння може викликати рак легенів або рак ротової порожнини. При вдиханні диму хімікати проникають в кров і транспортуються по всьому тілу.
  1. Робоче місце
Робочі обов'язки деяких людей зобов'язують їх контактровать з небезпечними канцерогенними речовинами. Наприклад, у працівників фарбувальної промисловості рак сечового міхура знаходять частіше, ніж у інших людей.
  1. Ультрафіолет
Ультрафіолетове сонячне випромінювання є основною причиною виникнення раку шкіри. Ультрафіолетове світло в солярії також шкідливе. Нагадаємо, вчені провели нове дослідження, результати якого показали, що оральний секс може призвести до раку гортані. На даний момент вже відомо, що виникнення 43% ракових захворювань можна було б запобігти своєчасною діагностикою і увагою до власного здоров’я.         Інструктор із санітарної освіти      Дзензур К.І.