Український тиждень імунізації 24–30 квітня

              Щорічно з 24 по 30 квітня Всесвітня організація охорони здоров’я проводить Всесвітній тиждень імунізації,  який в 2019 році проходитиме під гаслом «Захистимося разом: #вакцини працюють!» Головною метою кампанії цього року є підвищення обізнаності населення про важливість повноцінної імунізації протягом усього життя, а також про необхідність усунення прогалин у вакцинації. В Європейському регіоні ВООЗ проводитьЄвропейський тиждень імунізації, націлений на інформування населення про вакцинацію як ключового інструменту профілактики захворювань і збереження здоров’я та життів. У 2019 р. кампанія буде присвячена «героям вакцинації», а саме працівникам охорони здоров’я, що роблять щеплення, батькам, що приводять своїх дітей на вакцинацію, і всім людям, які цікавляться питанням імунізації і поширюють науково обґрунтовану інформацію для підвищення обізнаності інших людей. Щорічно вакцини рятують життя 2-3 мільйонів осіб і можуть зберегти ще 1,5 мільйона. У 2017р. було вакциновано 116,2 мільйона дітей, що стало безпрецедентним показником за всю історію. Виняткова цінність імунізації послужила головною причиною розробки Глобального плану дій щодо вакцин – рамкової програми щодо запобігання до 2020р. мільйонів смертей від хвороб, що можна попередити за допомогою вакцин. План спрямований на дотримання термінів планової імунізації; прискорення боротьби з інфекційними хворобами, починаючи з першої важливою ступені – викорінення поліомієліту; стимулювання наукових досліджень і впровадження в практику нового покоління вакцин. Однак, незважаючи на значні успіхи в досягненні цілей з ліквідації хвороб, включаючи кір, краснуху, поліомієліт, а також материнський і неонатальний правець, внаслідок прогалин в охопленні вакцинацією за останні два роки в світі відбулося кілька спалахів кору, дифтерії та ряду інших хвороб, що можна попередити за допомогою вакцин. Так, за даними нової доповіді, опублікованого ВООЗ, в 2017 р. зареєстроване різке зростання числа випадків кору в багатьох країнах. Найбільше зростання випадків захворювання зареєстровано в Америці, в Регіоні Східного Середземномор’я і в Європі. В Україні з 2017 року триває спалах кору, причиною якого став низьких рівень охоплення вакцинацією. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України тільки з 28 грудня 2018 року до 29 березня 2019 року на кір захворіло 35 002 осіб; з початку 2019 року померло 14 осіб, а з початку спалаху – 36. Згідно Календаря профілактичних щеплень в Україні проводиться 10 обов’язкових щеплень проти дифтерії, коклюшу, правця, туберкульозу, вірусного гепатиту В, гемофільної інфекції, кору, краснухи, паротиту, поліомієліту. У 2019 р.  Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала щорічний перелік глобальних загроз людству, в який вперше увійшла свідома відмова від щеплень, яка загрожує звести нанівець успіхи в боротьбі з епідеміями хвороб, від яких є вакцина. Як пояснює ВООЗ, імунізація є питанням національної безпеки, оскільки здоров’я населення – всіх разом і кожного окремо – залежить від рівня охоплення вакцинацією в країні. Для формування колективного імунітету необхідно, щоб рівень вакцинації населення досягав 95-98%. Вакцинація – один з найбільш економічно ефективних способів захиститися від хвороб.        

НЕМЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХВОРОБОЮ ПАРКІНСОНА

      Немедикаментозне лікування хвороби Паркінсона ефективно настільки, наскільки вдається змінити спосіб життя пацієнта (харчування, рухову активність, режим ) тобто спочатку необхідно отримати в особі хворого активного помічника в боротьбі з недугою. Поставлений діагноз приводить пацієнта до розгубленості; такій людині дуже важливо пояснити, що на тлі постійного прийому препаратів і правильного способу життя він зможе вести повноцінне існування. Необхідно зробити акцент не на тому, що захворювання невиліковне, а на тому, що воно курабельне. Сам факт необхідності довічного прийому препаратів є для пацієнта психотравмуючим  фактором. Якщо впоратися з цією проблемою не вдається на рівні «лікар-пацієнт», то бажано вдатися до допомоги психотерапевта. Спеціальної лікувальної дієти для хворих на хворобу Паркінсона не існує. Харчування цих пацієнтів повинно в цілому відповідати раціональному харчуванню людей похилого та середнього віку, принципи якого добре розроблені і враховують потребу в основних поживних речовинах і енергії, фізичну активність, стать, наявність супутніх захворювань (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет). Важливий момент полягає в тому, щоб знайти час і можливість обговорити з пацієнтом 7 основних правил харчування, що дозволить підійти до індивідуальної розробки раціону:
  1. Харчування має бути енергетично збалансованим: жирами , білками  та вуглеводами, а калорійність повинна відповідати енерговитратам організму, що в середньому становить 1700-2200 ккал на добу.
  2. Їжа повинна бути багата вітамінами і мікроелементами, що досягається за рахунок її різноманітності. Слід пам'ятати, що сирі овочі, фрукти і сухофрукти допомагають забезпечити організм необхідною кількістю вітамінів і клітковини, а регулярне включення в дієту продуктів моря (морська капуста, морська риба, кальмари, креветки) збагачує їжу мікроелементами.
  3. У добовий раціон повинні входити продукти і страви, що легко перетравлюються і засвоюються (рибні та молочні продукти). Не варто часто вживати копченості, гриби, бобові, тому що ці продукти значно ускладнюють роботу шлунково-кишкового тракту.
  4. Необхідно зменшити вживання жирів тваринного походження (сало, вершкове масло, яловичий, свинячий, баранячий жир) і намагатися замінювати їх рослинними жирами.
  5. Необхідно зменшити вживання солоної їжі. Людям середнього та похилого віку рекомендується вживати кухонної солі не більше 5-6 г в день. Додавати сіль в їжу необхідно тільки в кінці процесу її приготування, або в уже приготовану страву.
  6. Люди похилого віку часто страждають зниженим апетитом. Для того, щоб його підвищити, необхідно використовувати в їжу зелень, часник, цибулю, хрін, овочеві і фруктові соки. Важливе значення має привабливий зовнішній вигляд і запах харчових страв.
  7. Практично у всіх пацієнтів є схильність до закрепів. Тому їжа повинна бути багата клітковиною. Послаблюючий ефект дають з'їдені вранці натщесерце терта морква, сире яблуко, кисле молоко або 5-7 штук чорносливу, вимитих і залитих з вечора окропом, а також випита натщесерце склянка холодної води.
Порушення рухів при хворобі Паркінсона проявляються в першу чергу обмеженням автоматичних, стереотипних рухів, що турбує пацієнтів. Важливо пояснити, що у них в запасі є усвідомлений контроль рухів. Лікувальне  навантаження на дрібні суглоби покращує  мікроциркуляцію, навантаження на великі суглоби підвищує гнучкість і покращує кровообіг  в самих суглобах, який значно погіршується при скутості, вправи для постави зменшують сутулість і є профілактикою каптокармії. Для пацієнтів, які не можуть дозволити собі активні навантаження, використовують  лікувальні пози рук. Вправи з пензлем, вправи з еспандером  дуже ефективні, тому що дозволяють зменшити тремор. Незважаючи на успіхи в області медикаментозного лікування, ЛФК залишається життєво необхідною частиною терапії і крім усього іншого дозволяє більш активно залучити пацієнта в процес лікування. При незначних проявах хвороби заняття ЛФК проводяться в групах, особливо пацієнтам подобаються групові ритмічні рухи під музику. Якщо стан хворого дозволяє, то крім групових та індивідуальних занять рекомендується щоденна зарядка по 30-40 хв, біг в повільному темпі, їзда на лижах, заняття в теплому (29-30°С) басейні. Плавання сприятливо впливає на рівновагу і координацію рухів, при цьому ефект триває багато годин. Також необхідні щоденні мовні вправи. Перші вступні заняття проводяться під керівництвом логопеда. Мовні вправи потрібно робити щодня, бажано підключення будь-кого з членів сім'ї хворого, який контролював вимову складів і слів, здійснював психологічну підтримку. Найефективніше запобігання і уповільнення хвороби сприяє активний спосіб життя. ІНСТРУКТОР ІЗ САНІТАРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ Дзензур К.І.  

24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Щороку 24 березня відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. У цей день світова спільнота звертає увагу населення планети на серйозну проблему сучасності, що становить загрозу здоров’ю людей в усьому світі. За офіційними даними ВООЗ, у світі близько 9,6 млн. осіб хворіють на туберкульоз, щорічно близько 1,5 млн людей помирає внаслідок цього захворювання. Туберкульоз є однією з причин смертності внаслідок інфекційних хвороб. Туберкульоз – це інфекційне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу, що передається повітряно-крапельним шляхом. Основним джерелом інфекції є хворі на туберкульоз з відкритими формами, тобто ті хворі, що виділяють збудника в навколишнє середовище разом з мокротинням під час кашлю, чхання, в розмові.   Туберкульоз: Симптоми І Перші Ознаки Існує думка, що на туберкульоз хворіють лише люди з соціально-неблагополучних верств суспільства. Це не так: симптоми туберкульозу може виявити у себе людина будь-якої соціальної групи. Туберкульоз: симптоми цього захворювання дуже мнообразни і залежать як від локалізації запального процесу, так і від індивідуальних особливостей хворого: його статі, віку, імунного статусу. Це ускладнює діагностику туберкульозу, і часто, по перших симптомах, відрізнити його від інших захворювань або визначити, який орган уражений, вдається не відразу. Найбільш часто зустрічаються форми - це туберкульоз легенів, суглобів, кісток і шкіри. Перші симптоми туберкульозу Отже, туберкульоз: симптоми початкової стадії захворювання характеризуються загальною інтоксикацією організму, через що хворий може довгий час не звертатися до лікаря, вважаючи свій стан наслідком грипу або іншої вірусної інфекції. Важливою відмінністю туберкульозу від всіляких ГРВІ є тривалий перебіг хвороби і прогресуюче погіршення стану хворого. У людей з сильною імунною системою симптоми туберкульозу можуть початися тільки при великому поширенні хвороби. Нижченаведені симптоми можуть бути характерні для всіх форм хвороби, але в першу чергу для туберкульозу легенів, так як позалегеневі форми своєї симптоматикою найчастіше повторюють інші распространненость захворювання уражених органів. Перші ознаки туберкульозу
  • Підвищена стомлюваність, слабкість, особливо в першій половині дня, апатія.
  • Тривалий субфебрилітет - підвищення температури до 37 градусів. Характерний для туберкульозу симптом - це підвищення температури ввечері або вночі, причому температура не піднімається вище 38.
  • Зниження апетиту, схуднення, нудота.
  • Прискорене серцебиття - тахікардія, внаслідок впливу туберкульозних токсинів на серцевий м'яз і розвитку кардіоміодістрофіі.
  • Головний біль. Збільшення периферичних лімфатичних вузлів.
  • Пітливість, особливо вночі.
  • Симптоми бронхіту: кашель, сухий кашель у міру прогресування хвороби переходить у вологий. Посилюється кашель в нічні години, характеризується тривалим перебігом: безперервний більше 3 тижнів кашель - обов'язкове показання для перевірки на туберкульоз.
  • Можуть виникати болі в грудях при диханні або кашлі через залучення в патологічний процес плеври, великих бронхів.
  • Задишка. Як запідозрити туберкульоз
Профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію епідемічної ситуації з туберкульозу, полягають, в першу чергу, у вакцинації БЦЖ та неспецифічній профілактиці захворювання. Для того, щоб уникнути інфікування варто дотримуватися здорового способу життя, повноцінно харчуватися, утримувати помешкання в задовільному санітарному стані тощо. Рання діагностика, що полягає у щорічних флюорографічних оглядах та організація своєчасного якісного лікування хворих є також вагомою ланкою у боротьбі з епідемією туберкульозу та попередження поширення серед населення. Тож варто наголосити на тому, що своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для його ефективного лікування. Не зволікайте проведенням туберкулінодіагностики у дітей, профілактичними флюорографічними оглядами, дотримуйтеся здорового способу життя, раціонального повноцінного харчування, правил особистої гігієни – це стане запорукою здоров’я та вагомим кроком на шляху протидії епідемії. Бережіть своє здоров’я!   Підготував інструктор із санітарної освіти   Дзензур К.І.  

Всесвітній день боротьби з глаукомою

                6 березня 2019 року у всьому світі відзначається  «Всесвітній день боротьби з глаукомою» Як не захворіти на глаукому Глаукома – поширене захворювання серед людей старшого віку. Підступність глаукоми полягає в тому, що вона може розвиватися непомітно, тому людина звертається до лікаря надто пізно, коли вже не можна зберегти зір без хірургічного втручання. Глаукома – це хронічне захворювання ока, за якого підвищується очний тиск. Якщо очний тиск вчасно не знизити до норми, гине зоровий нерв, що призводить до сліпоти. Повернути зір осліплому в цьому випадку хворому вже неможливо. Найпідступніший різновид цього захворювання – відкритокутова глаукома – є водночас і найпоширенішою. Цей тип глаукоми не має чітко виражених симптомів. Поле зору звужується поступово (процес може тривати кілька років), і людина іноді цілком випадково виявляє, що бачить тільки на одне око, а друге осліпло.   Як вчасно розпізнати глаукому? Людина з відкритокутовою глаукомою може зовсім не відчувати помірного підвищення очного тиску. Тому, як правило, такі пацієнти звертаються до лікаря вже на пізній стадії, тобто тоді, коли помічають значне зниження гостроти зору та звуження периферичних меж поля зору. При цьому зі сторони очного яблука зміни дуже незначні і виявляються лише спеціальними методами дослідження за допомогою приладів. 15-20% хворих відзначають появу райдужних кіл при погляді на джерело світла (наприклад, на ввімкнену лампочку), періодичне затуманення зору. Ці симптоми зазвичай з'являються при підвищенні очного тиску і можуть супроводжуватися болем у голові і надбрівній ділянці. Як правило, відкритокутова глаукома вражає обидва ока, в більшості випадків протікаючи асиметрично. Основна ознака захворювання – звуження периферичного поля зору, яке зазвичай починається з носової сторони, а потім концентрично охоплює периферичні відділи аж до повної втрати зору. Також хворі можуть відзначати погіршення здатності бачити в сутінках. Падіння гостроти зору свідчить про важку запущену стадію хвороби, що супроводжується майже повною атрофією зорового нерву. Тому після 50 років кожна людина має щонайменше раз на рік відвідувати офтальмолога, який перевірятиме очний тиск.   Діагностика лікування глаукоми. Своєчасна діагностика відіграє вирішальну роль у ефективній боротьбі з глаукомою. На консультації у лікаря-офтальмолога треба періодично вимірювати внутрішньоочний тиск. Також лікар детально обстежить очне дно та диск зорового нерву, проведе дослідження поля зору. Це все можна зробити лише за допомогою якісного та сучасного офтальмологічного обладнання. Поради щодо профілактики глаукоми Для попередження виникнення глаукоми і просто для збереження хорошого зору потрібні фізична активність, належне освітлення приміщень, правильний режим праці та відпочинку, мінімум шкідливих звичок та належний контроль існуючих соматичних захворювань. При старінні людини знижується здатність організму регулювати кровообіг під час зміни положення тіла. Це призводить до того, що при нахилі тулуба погіршується кровообіг у судинах очей і мозку, людина може знепритомніти. Тому важливо виконувати фізичні вправи, що сприяють тренуванню реакцій кровообігу, тобто повороти і нахили тулуба та голови. Інтенсивність і тривалість таких вправ слід визначати індивідуально. Головне – не перенапружуватися. Навіть у віці понад 75 років за допомогою спеціальних вправ на координацію можна суттєво поліпшити точність і злагодженість рухів. Інструктор із санітарної освіти                Дзензур К.І.      

1 березня – Всесвітній день імунітету

                  Збалансоване раціональне харчування - вірний помічник імунітету Початок весни – приємна і довгоочікувана пора року, коли природа навколо нас починає оживати, але не варто забувати про те, що наш імунітет напружено працював всю зиму, варто напередодні нового періоду не менш серйозних випробувань його підкріпити. Мабуть, важко знайти людину, котра б не чула про імунітет. У пресі, на телебаченні, у приватних розмовах, особливо, в зимовий період, активно обговорюються питання зміцнення та покращання імунітету. Але що ж таке імунітет? Сьогодні під поняттям «імунітет» розуміють комплекс факторів та механізмів, які направлені на підтримання постійності внутрішнього середовища організму людини (гомеостазу). Тобто імунітет – це така «армія» органів, клітин, речовин, яка невпинно контролює «порядок» (постійність внутрішнього середовища) організму людини і оберігає її від всього того, що може цей порядок порушувати, і що найцікавіше, зустрівши «ворога» один раз запам’ятовує його на все життя. Від чого охороняє нас імунітет? В першу чергу – від агресивної дії різноманітних інфекційних агентів, та інших речовин, що мають ознаки генетичної чужорідності, в меншій мірі – від «забруднюючого» впливу власних структур, що змінились (рак) або віджили своє. Тому для ефективності імунітету необхідно, щоб ця армія була міцною, а для цього її необхідно забезпечувати всіма необхідними поживними речовинами: вітамінами, мікроелементами, тощо і не перевантажувати роботою зі знищення чужорідних агентів – (шкідливі звички, погана екологія, неякісне харчування, зайві ліки). Тому вірними помічниками імунітету є:
  1. Здоровий спосіб життя, достатній сон, свіже повітря, рух, загартовування.
  2. Збалансоване раціональне харчування з обов’язковим вмістом сирих овочів, фруктів та ягід, які містять «живі» субстанції, необхідні для функціонування імунної системи. Зокрема, корисними є свіжі соки з моркви, журавлини, буряка, яблук, які правильно вживати з рослинною олією за для засвоєння жиророзчинних вітамінів, з яких вітамін Е – потужний антиоксидант. В харчовому раціоні повинні бути молочні продукти, м'ясо, риба, бобові, горіхи, продукти бджільництва та незамінні джерела фітонцидів – зелень, цибуля, часник, які сприяють очищенню організму від мікробів.
  3. І, звичайно, ендорфіни, а це – позитивні емоції, сміх, приємні враження, любов до людей.
А за допомогою до імуномодуляторів, навіть і рослинного походження, слід звертатися лише за рекомендацією лікаря. Бажаємо всім міцного імунітету!!!   Підготував інструктор із санітарної освіти          Дзензур К.І.          

15 лютого Міжнародний день дітей, хворих на рак

Міжнародний день дітей хворих на рак, мета якого привернути увагу громадськості до проблем дитячої онкології в усьому світі, почав відзначатися з 2003 року за ініціативою Міжнародної конференції організації батьків дітей хворих на рак (ІСССРО).

Діагноз — рак часто сприймається як фатальний. Цьому сприяють певні стереотипи, складність виявлення захворювання у дитини, висока вартість діагностики і лікування, брак донорської крові та багато інших чинників. Але при своєчасних діагностиці і лікуванні можливо досягнути видужання у 90% випадків захворювань. Онкохворобу дитини виявити складно, тому батьки повинні бути уважними до змін, що виникають у дитини. Це — незначне схуднення, незвичні блідість, погіршення апетиту, постійне незначне підвищення температури. Може бути і видима пухлина, випадково виявлена при одяганні дитини чи купанні. Важливий фактор, котрий супроводжує будь-яку хворобу дитини, це зміна її поведінки: життєрадісна дитина стає роздратованою, плаксивою, швидко втомлюється. Але провідна роль у виявлення дітей з онкологічними захворюваннями належить дитячим поліклінікам. Від рівня підготовки їх спеціалістів залежить рання діагностика раку у дитини. Педіатр, який стикається зі скаргами на тривалий субфебрилитет, схуднення, свербіж шкіри, анемію, гіперлейкоцитоз, лимфоцитоз, біль у животі, збільшення лімфатичних вузлів, передчасне статеве визрівання, пухлинні утворювання, збільшення печінки, селезінки, повинен в першу чергу провести ретельне клінічне обстеження дитини з участю дитячого онколога. Дитячі онкологи повинні частіше приймати участь у колективних оглядах дітей. Своєчасне інформування суспільства про проблеми дитячої онкології, волонтерська допомога: збір коштів на онкоцентри і хворим дітям, проведення тематичних акцій, фотовиставок, намагання зробити яскравими стіні у відділеннях онкохворих дітей, проведення різноманітних інших благочинних заходів — всі ці заходи закликають людей бути небайдужими і надати посильну допомогу: здати кров, зробити благодійний внесок у фонди допомоги дітям хворим на рак, проводити просвітницьку роботу. Байдужості і відсутності гуманності неповинно бути місця у цьому світі!             Підготував інструктор із санітарної освіти                                Дзензур К.І.  

ЗИМОВИЙ НАСТРІЙ: ЯК ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В СЕЗОН ЗАСТУД І ЕМОЦІЙНОГО ЗАНЕПАДУ

Зимовий період характерний гострими респіраторно-вірусними інфекціями, епідеміями грипу, загальним занепадом. Якщо звернути увагу, прогулюючись по вулиці, можна помітити, що кожен другий чхає, шмаркається або кашляє. Причин такої поведінки насправді багато, що потрібно зробити, щоб зберігати здоров'я і бадьорість духу посеред зими. Причини погіршення загального стану взимку
  • Опалювальний сезон
  • Перегріви
  • Переохолодження
  • Масові скупчення людей у закритих приміщеннях
  • Несерйозне сприйняття свого стану
  • Нехтування правилами особистої гігієни
  • Відсутність правильного режиму харчування і водного балансу
  • Короткий світловий день
Поговоримо про все в деталях Опалювальний сезон При включенні батарей, повітря у приміщеннях нагрівається і характерне своєю сухістю. Тому слизова носоглотки пересихає. Тобто, відключається найважливіший наш захист від попадання вірусної інфекції, немає продукції слизу, яка природним чином вимиває вірус з організму. Щоб уникнути цього, необхідно проводити часті вологі прибирання, або розвішувати вологі рушники/речі на батареї, або ж придбати зволожувач повітря. Це були загальні заходи застереження. Так само існує більш дешевий і доступний метод зволоження слизових оболонок носоглотки - це закапування сольовими розчинами і вживання достатнього обсягу рідини протягом дня. Перегріви і переохолодження пов'язані з не коректним підбором одягу. Якщо ви одяглися занадто тепло, потієте, то найменший протяг, ваш ворог. Так само, якщо ви одяглися зовсім не по погоді, і вже перестаєте відчувати свої кінцівки. Загальне переохолодження тіла, промоклі ноги, загрожують більш серйозними захворюваннями, ніж ГРВІ. За цим, якщо ви вийшли на вулицю і зрозуміли, що одягнені зовсім не по погоді, не лінуйтеся, краще поверніться додому і переодягніться. Це значно збільшить ваші шанси залишитися здоровим. Масові скупчення людей у закритих приміщеннях Зимова погода значно зменшує можливість нашого перебування на свіжому повітрі. Прогулянки на вулиці скорочуються, а ось у торгово-розважальних центрах збільшуються. У всіх центрах природно є система вентиляції приміщень, але вона дуже далека від ефекту перебування на вулиці. Тільки вдумайтеся який обмін вірусами йде серед масового скупчення людину. Хтось чхнув, кашлянув, висякався і крапля слизу потрапила на іншу людину. Несерйозне сприйняття свого стану Чомусь прийнято вважати, що якщо у нас з'явився нежить , болить горло, загальна слабкість, але при цьому немає температури, значить це несерйозно. І можна йти далі на роботу, до навчальних закладів, їздити у громадському транспорті і т.д. Ну а якщо навіть і з'явилася температура, можна випити диво пакетик швидкої дії, і бути кілька годин у працездатному стані. Але люди перестали мислити глобально. Ви ж зі своїми соплями, кашлем йдете в колектив, де можете заразити велику кількість людей, які принесуть додому вірус і заразять ще більшу кількість населення. Загалом, від одного необдуманого вчинку починаються масові епідемії. Нехтування правилами особистої гігієни Після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, необхідно мити руки і обличчя. Вдома обов'язково переодягатися у домашній одяг, так як віруси можуть чіплятися і переноситися на ваших речах. Обов'язково мити овочі і фрукти перед вживанням. Якщо ви застудилися, носите марлеву маску або одноразову, навіть перебуваючи вдома, якщо з вами живуть ще люди, які не захворіли. Маску повинні носити тільки хворі і міняти її через певні проміжки часу, щоб не поширювати свій вірус по приміщенню, здоровим людям маска не допоможе. Немає сенсу носити її на вулиці, віруси не є небезпечними на відкритому повітрі. Відсутність правильного режиму харчування і водного балансу У зимовий час, нам хочеться зігрітися, включаємо режим «ведмедика». Ми починаємо процес енергозбереження та накопичення жиру, тобто хочеться гарячої, жирної, дуже калорійною і важкої їжі. Просту воду не п'ємо, так як вона не допомагає зігрітися, тільки чаї, кава та інші зігріваючі напої. Навантаження на шлунково-кишковий такт іде колосальне. Практично всі сили організму йдуть на переробку важкої їжі, яка потім довго перетравлюється і починаються процеси гниття, які. у свою чергу, послаблюють наш організм і він стає більш схильний до всіх захворювань. Вода, яка необхідна для нормального функціонування кожної нашої клітини, у чистому вигляді перестає потрапляти, ще один стрес. Нехватка вітамінів.   Що потрібно робити, щоб не хворіти?
  • Постійне провітрювання приміщень
  • Зволоження повітря, або слизових оболонок носоглотки
  • Прогулянки на свіжому повітрі. Якщо є можливість пройтися пішки і уникнути громадського транспорту, максимально скористайтеся ним.
  • Мийте руки, обличчя і свіжі овочі, фрукти, які вживаєте
  • При перших проявах застуди, ізолюйте себе від суспільства, викликайте лікаря
  • Випивайте потрібну кількість води з розрахунку на вашу масу тіла
  • Не забувайте про правила здорового харчування. Вживайте достатню кількість овочів, фруктів, злаків, м'яса, риби і молочних продуктів.
  • Зверніться до фахівця, який підбере вітамінні препарати саме для вас. Плюс розпише і пояснить вам режим харчування.
  • Пийте вітамінні чаї із калиною, малиною, лимоном, імбиром, вони, крім усього іншого, ще додають відчуття тепла і комфорту.
  • Висипайтеся, обіймайтеся, займайтеся сексом...
Ваше здоров'я і самопочуття залежить безпосередньо від ваших дій. Ставтеся серйозно до свого організму. Не займайтеся самолікуванням, у 90% випадків, це викинуті гроші, а найнеприємніше - похитнулося здоров'я і нерви. Препаратів існує маса, але вони можуть вам, як і поліпшити самопочуття, так і погіршити всі проблеми. Звертайтеся за допомогою і консультацією до фахівців. Будьте здорові.           Інструктор із санітарної освіти                                                                     Дзензур К.І.