26 червня – Міжнародний день боротьби із зловживанням наркотиками та їх незаконним обігом

Історія боротьби з наркотиками в світі нараховує близько ста років.
Виходячи з загальнолюдського значення явища наркоманії, в 1987 році Генеральна Асамблея ООН постановила щорічно відмічати 26 червня Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами і їх незаконним розповсюдженням. Ця подія символізує єдність країн у досягненні мети щодо створення суспільства, вільного від наркотиків.

Наркоманія – хвороба, що характеризується непереборним потягом до наркотиків, що викликає в малих дозах ейфорію, у великих – оглушення, наркотичний сон. Систематичний вжиток наркотику, як правило, викликає потребу у збільшенні доз. При наркоманії вражаються внутрішні органи, виникають неврологічні і психічні розлади, розвивається соціальна деградація.

 За оцінками фахівців зараз у світі налічується приблизно 200 млн. наркоманів.

Протягом останніх п’яти років в Україні спостерігається небачене зростання наркоманії. Сьогодні наркозалежність поступово “молодіє”, середній вік людей, що вживають нелегальні наркотики, стабільно знижується.

Наркоманія – страшна хвороба сучасного світу. Серед наркоманів висока смертність від вживання наркотиків, крім того, наркоманія важко виліковна. Вживання наркотиків – не безгрішне заняття, що можна кинути без зусиль. Це дійсно чума, і тим більш небезпечна, що багато-хто не приймає її всерйоз.   Потрібні великі зусилля, щоб вилікувати і перевиховати наркомана. Немає нічого більш жахливого, аніж мати члена сім’ї – наркомана, що по своїй волі змушує страждати не тільки самого себе, а й своїх рідних.

Наркотики, в залежності від їхнього впливу на організм людини, умовно можна розділити на дві великі групи: збудливі та депресивні.
Є наркотики, що в обмежених дозах заспокоюють і знеболюють (їх називають депресивними), і є інші, що мають стимулюючий вплив (їх називають збудливими). Дещо окремо можна вирізнити галюциногенні засоби, що викликають екстаз і буйство, кошмари або почуття болісного занепокоєння.
Стан залежності від наркотиків характеризується трьома фактами:
- непереборним бажанням продовжувати прийом наркотиків;
- потребою поступово збільшувати дозу;
- залежністю психічного, а іноді і фізичного характеру від впливу наркотиків.

Так званий синдром наркоманії виникає в результаті прийняття наркотичного засобу, незалежно від того, відбувається це випадково або після систематичного вживання. Етапи цього процесу, що протікає більш повільно або більш швидко, в основному такі:
Початкова ейфорія, часто дуже короткочасна. Вона характеризується для визначених наркотичних речовин (особливо морфію й опіуму), а не для всіх засобів. У такому стані підвищеної дратівливості, вигадливих і часто еротичних бачень людина втрачає контроль над собою.
Толерантність, яка носить тимчасовий характер. Це явище пояснюється реакцією організму на дію однієї й тієї ж дози речовини, прийнятої неодноразово. Поступово організм реагує слабкіше.
Залежність або нездоланна тяга до прийняття чергової дози наркотику. Більшість дослідників приходили до висновку, що залежність – явище як фізичне, так і психічне.
Абстиненція (синдром відібрання) відбувається звичайно через 12-48 годин після припинення прийняття наркотику. Наркоман не може переносити цей стан, що викликає в нього нервові розлади, тахікардію, спазми, блювоту, діарею, слинотечу, підвищену секрецію залоз. При цьому з’являється нав’язливе бажання знайти токсичну речовину – наркотик – за будь-яку ціну! Різке “відібрання” призводить наркомана до шалених і вкрай небезпечних проявів, що можуть у деяких випадках викликати дійсні колапси, як це буває з морфіністами.

Наркоманія супроводжує різні форми злочинності, тому що, по-перше, з метою отримання наркотиків наркомани вчиняють тяжкі й особливо тяжкі корисливі і корисливо-насильницькі злочини. По-друге, наркомани часто чинять злочин під безпосереднім впливом наркотиків на психіку. Взаємозв’язок наркоманії і злочинності виявляється також у вчиненні протиправних дій, пов’язаних із незаконними операціями з наркотиками (виготовлення, збереження, збут, придбання).
Перед тим, як спробувати наркотик, варто задуматися: чи потрібний вам букет хвороб, що передається через голку? На що ви прирікаєте себе, свою сім’ю, своїх майбутніх дітей? Купа витрачених батьківських грошей на наркотики? Жах, що ти відчуєш, коли смерть буде стояти поруч, безпорадно спостерігаючи за тим, як поведе твої м’язи, як твій організм вмирає, а ти нічого не можеш зробити! Навіщо тобі сльози матері на твоїй могилі і скорбота батька? Навіщо себе прирікати? Навіщо…

Джерело:  http://kryzh.gov.ua

Підготував  фельдшер із санітарної освіти  Дзензур К.І.

Всесвітній день донора крові

Сьогодні Всесвітній день донора крові — Обласне управління охорони здоров'я

Щорічно 14 червня у світі відзначається Всесвітній день донора крові. Метою цього Дня є підвищення обізнаності населення всього світу про потребу в безпечній крові та її продуктів для переливання, а також про важливість безоплатного добровільного донорства для національних систем охорони здоров’я.

У 2021 році Всесвітній день донора крові пройде під гаслом: «Здавайте кров, нехай в світі пульсує життя». Він передає важливий внесок донорів крові в порятунок життя одних і поліпшення якості життя інших.

Для забезпечення доступу до безпечної крові всіх, хто її потребує, всі країни повинні мати донорів, готових добровільно і безоплатно здавати кров на регулярній основі, особлива увага приділяється залучення до донорства молоді. Протягом усієї пандемії COVID-19, незважаючи на обмежені можливості пересування та інші труднощі, донори крові у багатьох країнах продовжували здавати кров і плазму для пацієнтів, які потребують переливання.

Донором може стати практично будь-яка здорова людина у віці від 18 до 60 років, якщо вона не має протипоказань. Люди з масою тіла менше 50 кг або зрості менше 150 см допускаються до донорства в індивідуальному порядку лікарем-трансфузіологом.

В середньому чоловік може здавати кров 5 разів на рік, а жінка – 4. Плазму можна здавати до 12 разів на рік.

Існують абсолютні протипоказання, що не дозволяють людині здавати кров: венеричні та інфекційні захворювання (ВІЛ-інфекція, СНІД, сифіліс, вірусний гепатит, туберкульоз, бруцельоз, тиф, лепра тощо), злоякісні пухлини і хвороби крові. Також не допускаються до донорства люди з органічними захворювання ЦНС, повною відсутністю слуху та (чи) мови, психічними захворюваннями, наркоманією, алкоголізмом, серцево-судинні хворобами, захворюваннями шкіри (псоріаз, екзема, різні дерматози), хронічними хворобами шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразка шлунка), захворюваннями печінки, жовчовивідних шляхів, нирок.

Донорам не рекомендується:

– Увечері напередодні здачі крові їсти жирну, смажену, гостру, копчену їжу, молочні продукти, олію, яйця, гриби, горіхи, банани, буряк.

– Вживати алкоголь менш ніж за дві доби (48 годин) до процедури.

– Приймати анальгетики та аспірин (ці речовини погіршують здатність крові згортатися)  менш ніж за три доби (72 години) до процедури.

– Палити менш ніж за годину до процедури.

– Здавати кров натщесерце. Вранці, в день здачі крові, рекомендується з’їсти нежирний вуглеводний сніданок (зварена на воді каша, сухе печиво) і випити велику кількість рідини (солодкий чай).

– Здавати кров при погіршенні стану здоров’я: озноб, запаморочення, головний біль, слабкість.

Для будь-якої здорової дорослої людини процес донації крові є безпечним і не завдає шкоди організму. Повторні донації крові сприятливо впливають на центральну нервову систему, а через неї на обмінні процеси в усьому організмі. За даними останніх досліджень, чоловіки, що здають кров, на 30% менше страждають захворюваннями серцево-судинної системи; в десятки разів менше схильні до інфаркту міокарду, крім того регулярна донація крові підтримує на належному рівні вміст холестерину, що, в свою чергу, попереджає розвиток атеросклерозу.

Джерело:   https://11pol.city.kharkov.ua/всесвітній-день-донора-крові-4; https://donor.ua

Підготував  фельдшер із санітарної освіти  Дзензур К.І.