Всесвітній день допомоги хворим на проказу 30 с і ч н я

Відзначається з 1954 року щорічно 30 січня (за іншими даними – в останню неділю січня). Цей день засновано 1953 року французьким громадським діячем Раулем Фоллеро, який присвятив усе життя боротьбі з хворобою Хансена — лепрою.

         Лепра (хвороба Ганзена або застаріле проказа, фінікійська хвороба, хвороба Святого Лазаря) — тяжке хронічне інфекційне захворювання, яке спричинене збудником мікобактерії Mycobacterium leprae hominis. Джерелом зараження є хвора на лепру людина. Лепра є хронічним інфекційним захворюванням, що вражає периферичні нерви й шкіру, не передається при простому дотику хворого. За статистичним даними, в осіб, що зазнали небезпеки зараження лепрою, дійсно занедужують від 5% до 10%, тому що, на щастя, більшість людей має достатній рівень імунітету від збудника цієї хвороби. Небезпека захворювання зростає при тривалому контакті з ураженою проказою шкірою. Однак треба зауважити, що шляхи зараження лепрою досі залишаються предметом дискусії – є теорії про зараження повітряно-крапельним шляхом, через шкіру, воду, ґрунт та навіть теорія генетичної схильності до хвороби.

Лепра була відома ще з глибокої давнини. Нею переважно хворіли у країнах Близького Сходу. Вже тоді будували для хворих окремі поселення закритого типу, де хворі повільно вмирали.

Хвороба характеризується різноманіттям клінічних проявів. Спочатку на тілі людини з’являються бурувато-жовті плями, особливо на обличчі, кінцівках, сідницях. Насамперед у хворого з’являється пляма на спині, зовсім нечутлива на дотик. Пізніше, ці плями перетворюються на горбики та вузлики діаметром до 3 см, синюватого кольору. Обличчя хворого стає схожим на “лев’ячу морду” — зморшки та складки на обличчі поглиблюються, ніс потовщується, різко виступають надбрівні дуги. Брови та вії випадають. Хвороба може розвиватися і прогресувати до 15 років.

Загалом, при загостреннях лепри, якщо її не лікувати, може наступити смерть.

Чинниками, що можуть провокувати розвиток прокази, є низький рівень життя та санітарної культури, хронічні шкідливі захворювання — алкоголізм та наркоманія, часті вірусні інфекції. Імунітет до лепри відносний. Однак його можна підсилити завдяки вакцинації БЦЖ.

Інкубаційний період хвороби становить від 6 місяців до 7 років.

Є декілька класифікацій лепри, проте виділяють дві основні групи —лепроматозну та туберкулоїдну.

Виявити хворобу можна тільки за допомогою лабораторної діагностики. Дослідження проводять із зіскребу висипу, у сироватці крові, у біоптатах шкіри тощо.

Лікування здійснює тільки лікар. Зараз в арсеналі лікарів є ефективні препарати, які при сучасній діагностиці забезпечують повне одужання  протягом 3-х років.

Щодо профілактики — то вона полягає в дотриманні санітарно-гігієнічних правил: треба часто мити руки, уникати подорожей в ті країни, де зафіксували лепру, щоб уникнути небажаних контактів з можливими носіями або хворими на проказу.

У наш час проказа зустрічається головним чином у тропіках і субтропіках, у районах з більш холодним кліматом вона рідка.

   Джерело: ubny-cml.pl.ua;    www.dilovamova.com

   Підготував фельдшер із санітарної освіти    Дзензур К.І.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *