На 17 травня припадає Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією.

Артеріальна гіпертонія (артеріальна гіпертензія, АГ) — медичний термін, який означає, що кров надміру тисне на стінки артерій із середини. Нормальним вважають систолічний (верхній) тиск менше 120 і діастолічний (нижній) тиск менше 80 мм рт.ст.

Артеріальну гіпертензію діагностують у разі постійного підвищенні рівня артеріального тиску (АТ):

  • більше 140 мм рт. ст. (систолічний АТ);
  • більше 90 мм рт. ст. (діастолічний АТ).

Підвищений артеріальний тиск без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень. Навіть помірне підвищення АТ пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя.

До 40% хворих на артеріальну гіпертензію не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба має безсимптомний перебіг.

Мета проведення заходів, присвячених Всесвітньому дню боротьби з артеріальною гіпертонією – підвищення інформованості населення про серйозні ускладнення артеріальної гіпертонії, поширення інформації про те, як можна запобігти розвитку цього захворювання.

Сучасні методи діагностики і лікування гіпертонії дозволяють успішно контролювати стан пацієнтів з артеріальною гіпертензією і попереджати страшні ускладнення – втрату зору, аритмію, серцеву недостатність, інфаркт міокарду, інсульт.

У даний час артеріальна гіпертонія – це дуже поширене захворювання серцево-судинної системи, від нього страждають люди різного віку і роду занять. Під терміном «гіпертонія» мають на увазі підвищений артеріальний тиск.

Це відбувається із-за звуження артерій і дрібніших судин – артеріол. Артеріями кров розноситься по всьому організму, живлячи тканини, і насичує їх киснем. При артеріальній гіпертензії – це інша назва артеріальної гіпертонії – звуження артеріол може відбуватися внаслідок спазму, а потім утворюється  потовщення стінок судин. Це призводить до того, що серце мусить посилювати свою роботу,  щоб потік крові міг подолати цю перешкоду і, як наслідок, крові в судинне русло викидається набагато більше.

Артеріальний тиск, викликаний порушенням роботи того чи іншого органу, зустрічається у гіпертоніків у десяти випадках зі ста. В таких випадках ставлять діагноз: вторинна або симптоматична гіпертонія. Решта дев’яносто відсотків страждають есенціальною (або первинною) гіпертонією.

Ускладнення, які викликає артеріальна гіпертонія

Дуже часто зустрічаються випадки, коли гіпертонічна хвороба не має яскраво виражених симптомів. Але вживати заходів і лікувати хворобу необхідно, оскільки можлива поява серйозних ускладнень. Так, гіпертонічна хвороба може чинити негативний вплив на деякі органи – наприклад, може постраждати серце (гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, інфаркт міокарда, розвиток серцевої недостатності), страждає головний мозок ( геморагічний та ішемічний інсульти, дисциркуляторна енцефалопатія), нирки, а також усі судини.

Ускладнення, викликані гіпертонічною хворобою

Найпоширенішими і небезпечними ускладненнями, які може викликати гіпертонічна хвороба, є:

  • гіпертонічний криз;
  • геморагічні або ішемічні інсульти при порушенні мозкового кровообігу;
  • нефросклероз (первинно зморщена нирка);
  • серцево-судинна недостатність;
  • аневризма, аневризма аорти.

Гіпертонічний криз

Якщо відбувається різке підвищення артеріального тиску, якому супроводжує погіршення мозкового, ниркового та коронарного кровообігу, то можна говорити, що настав гіпертонічний криз. При цьому підвищується можливість серйозних серцево-судинних ускладнень, таких як інфаркт міокарда, інсульт, розшарування стінки аорти, субарахноїдальний крововилив, гостра ниркова недостатність, набряк легенів.

Причини, через  які може розвинутися гіпертонічний криз: 

  • психоемоційне напруження;
  • алкогольні ексцеси;
  • відмова від прийому лікарських препаратів;
  • метеорологічні фактори;
  • неправильне лікування артеріальної гіпертонії;
  • надмірне споживання в їжу солі.

Симптоми гіпертонічного кризу

Людина може відчувати занепокоєння, сильне збудження, страх, розвиваються симптоми тахікардії з’являється відчуття нестачі повітря. Можливо почервоніння шкірних покривів обличчя, тремор рук, холодний піт. При порушеннях мозкового кровообігу з’являються нудота, одноразова блювота, запаморочення. Крім того, слабкість в кінцівках, порушення язика, відчуття оніміння язика і губ. У деяких, особливо важких випадках можуть виникати ознаки серцевої недостатності, що супроводжуються задишкою, і нестабільної стенокардії – біль у грудях та інші судинні ускладнення.

Важливо пам’ятати! Гіпертонічний криз може розвинутися на всіх стадіях хвороби. Повторний гіпертонічний криз – найчастіше свідчення того, що лікування артеріальної гіпертонії виконується неправильно, і необхідно вжити заходів для зміни ситуації.

Перша допомога при кризах 

Якщо криз виникає вперше або пацієнт почуває себе погано – необхідно негайно викликати швидку допомогу.

До приїзду медиків необхідно:

  • надати пацієнтові лежаче з високою подушкою або напівсидяче положення;
  • створити спокій і заспокоїти людину, забезпечити доступ свіжого повітря, розстебнути комір, послабити краватку, розстебнути бюстгальтер;
  • дати розсмоктати під язиком капотен або коринфар;
  • дати заспокійливе (валокордин, корвалол, ново-пасив, валеріана);
  • виміряти тиск і пульс;
  • пильно спостерігати за пацієнтом;
  • передати в руки до медиків;
  • при важкому стані необхідна госпіталізація в стаціонар.

Профілактичні заходи: 

  • фізична активність, заняття спортом, ранкова гімнастика, плавання, фітнес, спортзал. Навантаження повинні бути легкими або помірними, високі фізичні навантаження шкідливі;
  • дієта з обмеженням солі до 5 грамів на добу. Виключення з харчування продуктів з надлишком солі (чіпси, солоності, ковбаси, консерви). Заміна солі на прянощі і часник;
  • різке скорочення в харчуванні тваринних жирів і вуглеводів зі зниженням ваги тіла. Це профілактика атеросклерозу, ожиріння;
  • збагачення раціону калієм, кальцієм;
  • відмова від шкідливих звичок;
  • захист організму від емоційних і фізичних стресів;
  • контроль за тиском;
  • регулярне відвідування лікаря.

Визначальні фактори ризику появи АГ: 

  • стать (частіше страждають жінки);
  • вік (більше 50 років);
  • рівень загального холестерину.

Артеріальна форма гіпертонії вражає не тільки людей  похилого та середнього віку, а й молодих – цьому сприяє і малорухливий спосіб життя сучасної людини, і екологічна обстановка у великих містах.

Лікарі рекомендують починати стежити за своїм тиском вже з 25 років, регулярно вимірюючи його і намагаючись виключити зі свого життя негативні фактори впливу.  Зробити це набагато простіше, ніж витрачати час у майбутньому на тривале і дороге лікування!

Підготував інструктор із санітарної освіти            Дзензур К.І.

Джерело: brovmedcentr.in.ua ;         healthapple.info/zdorovya-ta-organizm/arterialna-hipertoniya/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *