31 Травня – відзначається Всесвітній день без тютюну

 «Тютюн і здоров'я легень».    Всесвітній день без тютюну проголошений у 1987 році з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я з метою привернення уваги до розповсюдження у світі тютюнокуріння і його негативного впливу на здоров’я і тривалість життя людей. З кожним століттям залежність від тютюну в світі зростала. Справжньою епідемією куріння стало у минулому столітті. За даними ВООЗ, у ХХ столітті тютюн став причиною 100 мільйонів випадків смерті. При збереженні нинішніх тенденцій у ХХІ столітті від тютюну може померти мільярд людей. Вже до 2030 року число випадків смерті, пов’язаних із тютюном, перевищить 8 мільйонів на рік. До того ж, щороку помирає близько 600 тис. людей, які не курять, але стали жертвами вторинного тютюнового диму. Вживання тютюну (куріння тютюнових виробів або кальянів) — найпоширеніша звичка, яка руйнує здоров’я людини. Немає сумніву у тому, що з вживанням тютюну  пов’язана велика кількість всіляких хвороб, а при зловживанні  — можуть виникати надто небезпечні недуги. Пристрасть до тютюну можна вважати також   хворобою, що відноситься до розряду наркоманій.  Останнім часом серед курців популярності кальян. Багатьох людей, що час від часу викурюють кальян, можна вважати випадковими курцями, це шукачі нових відчуттів, вони пробують нові аромати і смаки, їм потрібен сам ритуал, такий таємничий, модний, доступний «обраним» — такий собі пошук психологічного комфорту, який вони не  можуть знайти іншим способом, тільки як викурюючи кальян. Тим більше, що всі ці вище перераховані способи, були вдало нав’язані суспільству, яке майже не замислюється та не аналізує рекламну інформацію, але вважає себе самостійним. Вторинний тютюновий дим — це дим, що заповнює ресторани, офіси або інші закриті приміщення, де люди спалюють такі тютюнові вироби, як сигарети, біді і кальяни.  У тютюновому димі присутні більше 4000 хімічних речовин, з яких, щонайменше, 250 відомі як шкідливі, а більше 50 як канцерогени.  Безпечного рівня впливу вторинного тютюнового диму не існує.   Табак для кальяну. Якщо сигаретний тютюн проходить ретельний псевдо «контроль» і сертифікацію, то тютюнові суміші для кальяну не описані жодними регламентами і гостами, і виробник може використовувати тютюн будь-якої якості і складу. Так само неможливо встановити вміст нікотину і смол в тютюновій суміші, — цифри будуть залежати від того, як саме ви приготували кальян, яке вугілля використовували, як багато тютюну викурили, і як глибоко затягувалися. Кальян і важкі метали. Майже всі сучасні сигарети мають фільтр, який «затримує» (начебто затримує) деяку кількість шкідливих речовин.  Вода вколбі кальяну не може виконувати подібну функцію, і єдине, що вона робить — охолоджує дим. Вміст важких металів в кальянному димі в десятки разів вищий, ніж в сигаретному, а нижча температура лише посилює негативний вплив на легені і дихальні шляхи, дозволяючи диму спускатися глибше.   Небезпека куріння кальяну для легенів. При курінні кальяну ви глибше і частіше затягуєтеся — за сорок хвилин в організм потрапляє майже в двісті разів більше чадного газу, ніж при викурюванні однієї сигарети, а дим, як уже згадувалося, проникає набагато глибше в легені. Крім того, найчастіше кальян куриться в закритому приміщенні, що підсилює шкоду від чадного газу за рахунок пасивного куріння.  Не кажучи вже про те, що багато хто любить поєднувати кальян з алкоголем, що підсилює шкоду для організму. У димі, який пройшов крізь воду, підвищується кількість чадного газу, який сприяє розширенню судин (після відбувається зворотний процес) і призводить до бажаного почуття ейфорії.  Саме чадний газ провокує не природне ЗБІЛЬШЕННЯ частоти серцевих скорочень (саме це впливає на багатьох спортсменів і завдає незворотної шкоди серцевому м’язу), а при перевищенні граничної дози може призвести до ураження головного мозку.  Наслідки непередбачувані — від депресії і психозу до незворотних змін головного мозку і навіть виникнення недоумства.  Від отруєння чадним газом — виникають запаморочення, нудота, слабкість, задишка через різке підвищення артеріального тиску, і навіть гіпертонічний криз.   Гепатит «А», герпес і туберкульоз. Кальяни відповідальні за збільшене число хворих на туберкульоз, герпес і гепатит «А».  Загальні колба і мундштук — ідеальне місце для розмноження бактерій і передачі їх від людини до людини. Більше 1,4 мільярда людей, або 20% населення світу, захищене всебічними національними законами щодо забезпечення середовища, вільного від тютюнового диму. У травні 2003 р. на 56-ій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було прийнято Рамкову Конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну (далі РКБТ ВООЗ). Вона стала першим юридичним документом, першою міжнародною угодою, метою якої є зниження смертності через вживання тютюну та скорочення використання тютюну в усьому світі. Тема Всесвітнього дня без тютюну 2019 року — «Тютюн і здоров’я легенів».  Кампанія буде спрямована на підвищення обізнаності щодо: Особливу увагу у Всесвітній день без тютюну 2019 р буде приділено різноманіттю негативних наслідків впливу тютюну для здоров’я людини в усьому світі.   До них відносяться: Рак легенів.  Тютюнопаління є провідною причиною розвитку раку легенів, і на його частку припадає понад дві третини випадків смерті від цієї хвороби в світі.  Вплив вторинного тютюнового диму в домашній обстановці і на роботі також підвищує ризик раку легенів.  Відмова від куріння може знизити ризик захворювання на рак легенів: через 10 років після припинення куріння ризик розвитку раку легенів скорочується приблизно в половину в порівнянні з ризиком для курця. Хронічні респіраторні захворювання.  Куріння тютюну є провідною причиною хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) — захворювання, при якому накопичення гнійної слизу в легенях викликає хворобливий кашель і болісне утруднення дихання.  Ризик розвитку ХОЗЛ особливо високий серед осіб, які починають палити в молодому віці, оскільки тютюновий дим значно уповільнює розвиток легенів.  Тютюн також посилює астму, яка обмежує активність людини і сприяє втраті працездатності.  Наслідки на різних етапах життя.  У немовлят, які зазнали внутрішньоутробного впливу токсинів тютюнового диму в результаті куріння матері або її контакту з вторинним тютюновим димом, нерідко спостерігається уповільнення зростання і функціонального розвитку легенів.  Дітям молодшого віку, що піддаються впливу вторинного тютюнового диму, загрожують виникнення і загострення астми, пневмонії та бронхіту, а також часті інфекції нижніх дихальних шляхів. Згідно з оцінками, від інфекцій нижніх дихальних шляхів, викликаних пасивним курінням, в світі вмирають 165 000 дітей, які не досягли 5 років.  Туберкульоз.  Туберкульоз (ТБ) уражує легені і послаблює легеневу функцію, яка ще більше страждає від куріння тютюну.  Хімічні компоненти тютюнового диму можуть провокувати латентну інфекцію ТБ, яка є приблизно у кожної четвертої людини.  Активна форма ТБ, ускладнена згубним впливом тютюнопаління на стан легенів, значно підвищує ризик інвалідності і смерті від дихальної недостатності.      Забруднення повітря.  Тютюновий дим є вкрай небезпечним джерелом забруднення повітря: у ньому міститься більше 7 000 хімічних речовин, з яких 69 речовин входять в число відомих канцерогенів.  Яким би непомітним і позбавленим запаху не був тютюновий дим, він може затримуватися в повітрі протягом майже п’яти годин, піддаючи присутніх ризику розвитку раку легенів, хронічних респіраторних захворювань і зниження легеневої функції. У  боротьбі за право людини на здоров’я Україна продемонструвала значний поступ, який дав можливість зупинити тютюнову епідемію в країні. У період з 2010 по 2017 рік Україна прийняла ряд законів, спрямованих на протидію поширенню вживання тютюну, серед яких: підвищення акцизів на тютюнові вироби, повна заборона куріння в кафе, барах, ресторанах, закладах охорони здоров’я та освіти, а також заборона реклами тютюну (окрім Інтернету), спонсорства та стимулювання продажу тютюну. Якщо громадяни, що палять, не будуть змінювати свій спосіб життя, то безрезультатними будуть будь-які державні програми боротьби з серцево-судинними захворюваннями та хворобами легенів. Тютюнопаління призводить до збільшення ризику виникнення інфаркту міокарда у два рази. В п’ять разів більше спостерігається випадків раптової смерті в групі пацієнтів, які палять. Також курців супроводжує негативна тенденція по ризику виникнення інсультів, захворювання ниркових артерій, атеросклерозу нижніх кінцівок і периферичних артерій. 10 порад, які допоможуть кинути палити
  1. Визначте точну дату. Якщо ви твердо вирішили розпрощатися з цигарками, визначте дату, коли кинете курити. Інакше ви будете відкладати цей день без кінця.
  2. Відвикайте поступово. Деякі люди зав’язують із курінням не за один день. Вони починають купувати по одній пачці цигарок замість блоку, підраховують, скільки викурили за добу і намагаються зменшити цю кількість.
  3. Пан або пропав! Для людей із сильною волею часто виявляється дієвим абсолютно протилежний метод – вони спалюють усі мости і відгороджують будь-які шляхи до відступу, відмовляючись від шкідливої звички тут і зараз. Щоправда, цей спосіб має один негативний бік – неприємні прояви абстинентного синдрому, – зате він швидкий і однозначно визначає ваш статус як некурця.
  4. Будьте готові до синдрому абстиненції. Абстинентний синдром – явище неминуче. Але слід пам’ятати, що всі труднощі тимчасові і їх можна перебороти. Будьте готові до порушень сну, кашлю, роздратованості й інших малоприємних проявів абстиненції.
  5. Пийте багато води. П’ючи воду, ви допоможете організму швидше вивести нікотин і зменшити ефект ломки. Вітамін С сприяє розрідженню мокротиння у ваших легенях і допомагає позбутися кашлю курця.
  6. Змініть розпорядок дня. Якщо ви звикли палити під час перерви на каву чи на обід, то доведеться заповнювати цей час чимось іншим. Вам також слід проводити менше часу в «курилці» з друзями, які все ще палять.
  7. Використовуйте препарати проти паління. Існує величезна кількість препаратів, які допоможуть вам кинути палити: від нікотинових пластирів, жувальних гумок і льодяників до назальних спреїв.
  8. Відвідуйте заходи проти паління. Пошукайте мотиваційні семінари проти паління, почитайте сайти і поспілкуйтеся на форумах із однодумцями, спитайте поради у знайомих, яким вдалося кинути курити.
  9. Альтернативна терапія. Гіпноз і голковколювання – лише деякі з альтернативних методів, які можуть допомогти у боротьбі проти шкідливої звички.
  10. Ніколи не здавайтесь. Переваги для здоров’я, що їх ви отримуєте, зав’язавши з цигарками, величезні. Якщо ви зірвалися, зберіть волю в кулак і починайте все спочатку. Позбутися залежності важко, але завдяки наполегливості ви зможете стати сильнішим за цигарку.
Кидайте палити! Зробіть перший крок у Всесвітній день без тютюну ! Підготував інструктор із санітарної освіти       Дзензур К.І. Джерело: https://www.ukrinform.uahttp://khocz.com.ua/; http://11pol.city.kharkov.ua/

На 17 травня припадає Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією.

Артеріальна гіпертонія (артеріальна гіпертензія, АГ) — медичний термін, який означає, що кров надміру тисне на стінки артерій із середини. Нормальним вважають систолічний (верхній) тиск менше 120 і діастолічний (нижній) тиск менше 80 мм рт.ст.

Артеріальну гіпертензію діагностують у разі постійного підвищенні рівня артеріального тиску (АТ):

  • більше 140 мм рт. ст. (систолічний АТ);
  • більше 90 мм рт. ст. (діастолічний АТ).

Підвищений артеріальний тиск без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень. Навіть помірне підвищення АТ пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя.

До 40% хворих на артеріальну гіпертензію не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба має безсимптомний перебіг.

Мета проведення заходів, присвячених Всесвітньому дню боротьби з артеріальною гіпертонією – підвищення інформованості населення про серйозні ускладнення артеріальної гіпертонії, поширення інформації про те, як можна запобігти розвитку цього захворювання.

Сучасні методи діагностики і лікування гіпертонії дозволяють успішно контролювати стан пацієнтів з артеріальною гіпертензією і попереджати страшні ускладнення – втрату зору, аритмію, серцеву недостатність, інфаркт міокарду, інсульт.

У даний час артеріальна гіпертонія – це дуже поширене захворювання серцево-судинної системи, від нього страждають люди різного віку і роду занять. Під терміном «гіпертонія» мають на увазі підвищений артеріальний тиск.

Це відбувається із-за звуження артерій і дрібніших судин – артеріол. Артеріями кров розноситься по всьому організму, живлячи тканини, і насичує їх киснем. При артеріальній гіпертензії – це інша назва артеріальної гіпертонії – звуження артеріол може відбуватися внаслідок спазму, а потім утворюється  потовщення стінок судин. Це призводить до того, що серце мусить посилювати свою роботу,  щоб потік крові міг подолати цю перешкоду і, як наслідок, крові в судинне русло викидається набагато більше.

Артеріальний тиск, викликаний порушенням роботи того чи іншого органу, зустрічається у гіпертоніків у десяти випадках зі ста. В таких випадках ставлять діагноз: вторинна або симптоматична гіпертонія. Решта дев’яносто відсотків страждають есенціальною (або первинною) гіпертонією.

Ускладнення, які викликає артеріальна гіпертонія

Дуже часто зустрічаються випадки, коли гіпертонічна хвороба не має яскраво виражених симптомів. Але вживати заходів і лікувати хворобу необхідно, оскільки можлива поява серйозних ускладнень. Так, гіпертонічна хвороба може чинити негативний вплив на деякі органи – наприклад, може постраждати серце (гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, інфаркт міокарда, розвиток серцевої недостатності), страждає головний мозок ( геморагічний та ішемічний інсульти, дисциркуляторна енцефалопатія), нирки, а також усі судини.

Ускладнення, викликані гіпертонічною хворобою

Найпоширенішими і небезпечними ускладненнями, які може викликати гіпертонічна хвороба, є:

  • гіпертонічний криз;
  • геморагічні або ішемічні інсульти при порушенні мозкового кровообігу;
  • нефросклероз (первинно зморщена нирка);
  • серцево-судинна недостатність;
  • аневризма, аневризма аорти.

Гіпертонічний криз

Якщо відбувається різке підвищення артеріального тиску, якому супроводжує погіршення мозкового, ниркового та коронарного кровообігу, то можна говорити, що настав гіпертонічний криз. При цьому підвищується можливість серйозних серцево-судинних ускладнень, таких як інфаркт міокарда, інсульт, розшарування стінки аорти, субарахноїдальний крововилив, гостра ниркова недостатність, набряк легенів.

Причини, через  які може розвинутися гіпертонічний криз: 

  • психоемоційне напруження;
  • алкогольні ексцеси;
  • відмова від прийому лікарських препаратів;
  • метеорологічні фактори;
  • неправильне лікування артеріальної гіпертонії;
  • надмірне споживання в їжу солі.

Симптоми гіпертонічного кризу

Людина може відчувати занепокоєння, сильне збудження, страх, розвиваються симптоми тахікардії з’являється відчуття нестачі повітря. Можливо почервоніння шкірних покривів обличчя, тремор рук, холодний піт. При порушеннях мозкового кровообігу з’являються нудота, одноразова блювота, запаморочення. Крім того, слабкість в кінцівках, порушення язика, відчуття оніміння язика і губ. У деяких, особливо важких випадках можуть виникати ознаки серцевої недостатності, що супроводжуються задишкою, і нестабільної стенокардії – біль у грудях та інші судинні ускладнення.

Важливо пам’ятати! Гіпертонічний криз може розвинутися на всіх стадіях хвороби. Повторний гіпертонічний криз – найчастіше свідчення того, що лікування артеріальної гіпертонії виконується неправильно, і необхідно вжити заходів для зміни ситуації.

Перша допомога при кризах 

Якщо криз виникає вперше або пацієнт почуває себе погано – необхідно негайно викликати швидку допомогу.

До приїзду медиків необхідно:

  • надати пацієнтові лежаче з високою подушкою або напівсидяче положення;
  • створити спокій і заспокоїти людину, забезпечити доступ свіжого повітря, розстебнути комір, послабити краватку, розстебнути бюстгальтер;
  • дати розсмоктати під язиком капотен або коринфар;
  • дати заспокійливе (валокордин, корвалол, ново-пасив, валеріана);
  • виміряти тиск і пульс;
  • пильно спостерігати за пацієнтом;
  • передати в руки до медиків;
  • при важкому стані необхідна госпіталізація в стаціонар.

Профілактичні заходи: 

  • фізична активність, заняття спортом, ранкова гімнастика, плавання, фітнес, спортзал. Навантаження повинні бути легкими або помірними, високі фізичні навантаження шкідливі;
  • дієта з обмеженням солі до 5 грамів на добу. Виключення з харчування продуктів з надлишком солі (чіпси, солоності, ковбаси, консерви). Заміна солі на прянощі і часник;
  • різке скорочення в харчуванні тваринних жирів і вуглеводів зі зниженням ваги тіла. Це профілактика атеросклерозу, ожиріння;
  • збагачення раціону калієм, кальцієм;
  • відмова від шкідливих звичок;
  • захист організму від емоційних і фізичних стресів;
  • контроль за тиском;
  • регулярне відвідування лікаря.

Визначальні фактори ризику появи АГ: 

  • стать (частіше страждають жінки);
  • вік (більше 50 років);
  • рівень загального холестерину.

Артеріальна форма гіпертонії вражає не тільки людей  похилого та середнього віку, а й молодих – цьому сприяє і малорухливий спосіб життя сучасної людини, і екологічна обстановка у великих містах.

Лікарі рекомендують починати стежити за своїм тиском вже з 25 років, регулярно вимірюючи його і намагаючись виключити зі свого життя негативні фактори впливу.  Зробити це набагато простіше, ніж витрачати час у майбутньому на тривале і дороге лікування!

Підготував інструктор із санітарної освіти            Дзензур К.І.

Джерело: brovmedcentr.in.ua ;         healthapple.info/zdorovya-ta-organizm/arterialna-hipertoniya/

Безкоштовна паліативна служба на дому діє в Черкасах не перериваючись на карантин

При другій міській лікарні в Черкасах діє мобільна паліативна бригада. Медики надають допомогу пацієнтам при смерті, підтримують і словом, і ділом. На час карантину вжили всіх необхідних пересторог, проте роботу не зупиняли, адже така допомога потрібна завжди.

«Виїзна хоспісна служба - це не тільки крапельниці, перев'язки, необхідний інвентар, медичні консультації… Зустріч вдома, найважливіша в процесі встановлення контакту з пацієнтом і його рідними, можливість створити атмосферу порозуміння і доброзичливості всередині будинку. Чим ефективніша робота виїзної служби, тим більше людей можуть собі дозволити померти вдома», - каже психолог та медбрат хоспісної бригади Сергій Псюрник.

3

Завдання бригади забезпечити людині гідний відхід з життя.  Звертаються з різними хворобами та різного віку. За розповідями медиків часто доводиться пояснювати рідним, чому краще щоб останні дні людина провела вдома, а не у медичному закладі. Врешті, коли це вдається рідні дякують, адже останні дні близької людини провели поряд з нею.

«Кажуть, що втрата, це жорстокий подарунок життя, тому, що коли ми переживаємо горе, ми глибше пізнаємо себе. Що ця болюча і виснажуюча втрата робить нас багатшими і врешті-решт може стати генератором зростання, що вона може винести на новий життєвий етап ...», - відзначає Сергій Псюрник.

2

Для надання допомоги мобільною бригадою необхідне електронне направлення сімейного або лікуючого лікаря. Медики надають спектр послуг, серед яких консультація лікаря щодо знеболення та полегшення проявів хвороби,  заміна сечового катетора, назогастрального зонду, курс інфузійної терапії; консультації та навчання рідних по догляду за хворим; організація консультацій вузьких спеціалістів; психологічна підтримка хворого та його рідних під час хвороби та після смерті; організація духовного супроводу віруючих різних деномінацій.

Мобільна група допомагає черкащанам з онкологічними захворюваннями 4 клінічної групи; з останніми стадіями серцевої, печінкової недостатності та ниркової недостатності при непоказаному гемодіалізі; при нейродегенеративних захворюваннях та  цереброваскулярною патологією в термінальних стадіях. Мобільна група працює з 8.30 до 17.00 з понеділка по п’ятницю.

1

Щоб дізнатися більше, та попросити про допомогу звертайтеся за номерами:

0472-54-42-74 стаціонар паліативного відділення

098-808-57-71 лікар мобільної бригади Катерина Погоріла.093-845-43-53 психолог, медбрат Сергій Псюрник

Джерело:
https://procherk.info/news/7-cherkassy/82069-bezkoshtovna-paliativna-sluzhba-na-domu-die-v-cherkasah-ne-pererivajuchis-na-karantin

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА І ЧЕРВОНОГО ПІВМІСЯЦЯ

8 травня у всьому світі відзначається Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Саме в цей день народився засновник Міжнародного руху Анрі Дюнан.

«Волонтери та співробітники Товариства Червоного Хреста України кожного дня докладають зусиль, аби допомогти уразливим громадянам нашої країни, – зазначила Лілія Білоус, Генеральний директор Товариства Червоного Хреста України. – І 8 травня – саме час відзначити їхній позитивний вплив на людські життя, на все суспільство. Червоний Хрест реагує на кризові ситуації і допомагає людям жити у більш безпечному середовищі більш гідним життям».

Товариство допомагає десяткам тисячам людей щороку, надаючи підтримку в залежності під потреб конкретних осіб в кожному регіоні України. Від надання гуманітарної допомоги до психосоціальної підтримки – ми можемо допомогти людям підготуватися, пережити та відновитися після кризи чи надзвичайної ситуації.

Товариство Червоного Хреста України діє в нашій країні вже 101 рік і стало надійною опорою держави у гуманітарній сфері та такою організацією, куди люди завжди можуть звернутися по допомогу. «Ми приділяємо увагу тим, хто потребує підтримки. Це наша відданість людям, наша прихильність справі гуманності», – сказала пані Білоус.

Міжнародний рух складається з

  • Міжнародного Комітету Червоного Хреста,
  • Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та
  • 191 національного товариства різних країн, серед яких і Товариство Червоного Хреста України.

11,7 млн активних волонтерів Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в світі – це глобальна мережа, що стверджує ідеали милосердя та взаємодопомоги. Щороку ці віддані особи допомагають понад 160 мільйонів людей в усьому світі, рятують життя та полегшують страждання. Товариство Червоного Хреста України пишається бути частиною цієї всесвітньої гуманітарної родини.

Джерело:        redcross.org.ua;          bilozerka-rda.gov.ua                                                                         Інструктор із санітарної освіти       Дзензур  К.І.

Всесвітній день боротьби з астмою 5 травня


Астма – найпоширеніша хронічна недуга в світі. За даними ВООЗ, 235 млн людей у всьому світі хворіють на астму. Це – найпоширеніше хронічне захворювання у дітей шкільного віку. Від неї страждає 5% дорослого населення і 10% дітей.
Всесвітній день боротьби з астмою (World Asthma Day) – щорічний захід, який проводиться в перший вівторок травня під егідою Глобальної ініціативи по астмі (Global Initiative for Asthma, GINA) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Що таке астма?
Астма – хронічне захворювання, для якого характерні періодичні напади задишки та свистячого дихання, тяжкість та частота яких можуть різнитися в різних людей. Астма у перекладі з грецької – «важке дихання». Автором цього терміна вважають Гіппократа, а в його працях у розділі «Про внутрішні страждання» зустрічаються вказівки, що астма носить спастичний характер, а причини, що викликають задуху, – вогкість і холод. Багато століть вчені намагалися вивчити цю хворобу і її причини.
Під час приступу астми епітеліальна висилка бронхіол набрякає, що призводить до звуження дихальних шляхів і скорочення повітряного потоку, що потрапляє в легені та виходить з них. Симптоми можуть виникати декілька разів на день або тиждень, у деяких людей стан може погіршитись під час фізичної активності та вночі. Астма є одним із найбільш розповсюджених хронічних захворювань серед дітей.
Коефіцієнт смертності від астми не є найвищим в категорії хронічних хвороб. Однак симптоми астми, що повторюються, часто призводять до безсоння, відчуття стомленості, зниження активності, і в результаті – зниження відвідуваності навчальних закладів та працездатності.
Основні причини захворювання
Астма вважається невиліковною хворобою. Проте можна контролювати перебіг захворювання та прояв симптомів. Основні причини астми досі повністю не з’ясовані, проте найбільш впливовими факторами ризику появи астми є поєднання генетичної схильності та дій факторів навколишнього середовища у вигляді речовин, що вдихаються та можуть спровокувати алергічну реакцію і подразнення дихальних шляхів:
Алергени в приміщенні (наприклад, кліщі в домашньому пилу в постільній білизні, меблях, шерсть домашніх тварин); пацієнти, що страждають від алергічного риніту або атопічного дерматиту, мають в 3-5 разів вищий ризик захворіти на бронхіальну астму;
Вуличні алергени (наприклад, пилок рослин та цвіль грибів);
Тютюновий дим;
Хімічні речовини на робочому місці, тобто шкідливі умови праці;
Забруднення атмосферного повітря.
Не менш важливими факторами, що можуть спровокувати напад астми, є холодне повітря, сильне емоційне збудження, фізичні вправи. Окрім того, деякі лікувальні препарати також можуть спричиняти астму: аспірин, нестероїдні протизапальні засоби та бета-блокатор (ліки для зниження артеріального тиску, лікування хвороб серця). Низька вага при народженні або куріння матері під час вагітності, часті респіраторні захворювання, ожиріння та низька фізична активність – це теж вагомі причини виникнення астми.
Профілактика астми
Оскільки астма невиліковна хвороба, для її запобігання перш за все необхідна профілактика. Аби  зменшити ризики бронхіальної астми, дотримуйтесь простих правил:
підтримуйте чистоту в домі – регулярно прибирайте і провітрюйте приміщення;
стежте за рівнем сухості повітря в домі, за потреби зволожуйте і фільтруйте повітря спеціальними приладами;
використовуйте засоби індивідуального захисту на робочих місцях, щоб уникнути впливу промислових алергенів;
уникайте дії тютюнового диму, в тому числі вторинної – киньте цю звичку, порекомендуйте це зробити оточуючим;
при перших підозрах на алергію, зверніться до лікаря;
профілактика бронхіальної астми – це обмеження хімікатів, якщо не можете відмовитись від побутової хімії, то користуйтеся гумовими рукавичками і маскою;
причиною астми можуть стати деякі препарати, тому не займайтесь самолікуванням, перед прийомом будь-яких ліків радьтеся з лікарем;
будьте активними, навіть якщо ви не займаєтесь спортом, мотивуйте себе гуляти щодня за будь-якої погоди.
Лікування астми
Астма – серйозне хронічне захворювання, тому вилікувати бронхіальну астму в домашніх умовах за тиждень чи місяць неможливо. Курс лікування має призначати лікар. Адже завдяки ранньому лікуванню можна досягнути стійкої ремісії, а прийом базових препаратів сповільнює прогресування хвороби.
В Україні ліки від бронхіальної астми можна отримати безкоштовно або з незначною доплатою за програмою «Доступні ліки».
Проте ліки – це не єдиний спосіб боротьби з астмою. Важливо також уникати можливих факторів ризику розвитку астми – подразників, які викликають запалення дихальних шляхів. Кожна людина повинна бути добре інформована про це, та знати, які саме фактори ризику найбільш небезпечні саме для неї.
Астма – це те захворювання, яке вимагає медичного контролю, небезпечно його недооцінювати. Якщо ви не будете дотримуватись спеціального режиму лікування, то наслідки можуть бути трагічними.
Тож давайте піклуватись про своє здоров’я та здоров’я оточуючих!                             Будьмо здоровими!
Джерело: healthcenter.od.ua;     http://kam.gov.ua                                                                                                    Інструктор із санітарної освіти       Дзензур  К.І.

ОБЕРЕЖНО КЛІЩІ !!!

ЯК ВБЕРЕГТИСЬ ВІД ХВОРОБ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ       УКУС КЛІЩА

  • Спосіб життя кліщів
У природі сезонна активність кліщів спостерігається з березня по листопад, має два виражених піки активності – в квітні - травні та серпні - вересні. Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі, в будь-яку погоду. Як правило, їх менше в суху жарку погоду і більше в прохолодну, похмуру. Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб. Напившись крові людини або тварини кліщ відпадає самостійно для відкладання яєць в ґрунт.
  • Як відбувається напад кліща?
Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час, після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Існує ризик нападу кліщів в електричці, в автобусі, якщо поряд є попутники, які повертаються з лісу. Крім того, кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.
  • Куди найчастіше присмоктується кліщ?
Причепившись до одягу людини, кліщі переповзають на тіло і присмоктуються до місць з найбільш тонкою шкірою: за вухами, на шиї, пахвами, в паховій області. Тому, повернувшись додому, обов’язково огляньте себе на наявність кліщів.
  • Чи можна не помітити напад кліща?
Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності кліща з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається не помітним. Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження.
  • Чому напад та укус кліща є небезпечним?
Кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних, бактеріальних захворювань людей та тварин. Від хворої людини до здорової збудники цих захворювань не передаються.
  • Що робити, якщо на людину напав кліщ?
Якщо до тіла людини присмоктався кліщ, слід зняти, як можна швидше. Необхідно звернутися в  травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть рекомендації.
  • Чи можна видалити кліща самостійно?
При відсутності можливості звернутись до лікаря, видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, слід повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.
  • Чи потрібно спостереження за станом здоров’я після видалення кліща?
Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу звертатись до лікаря-інфекціоніста.
  • Як захистити себе від нападу кліщів?
При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується: - одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором; - проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям; - звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі; - вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів; - якщо разом з вами на природі перебував ваш пес – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання. - використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.
  • Що таке Хвороба Лайма?
Хвороба Лайма (Лайм-бореліоз, іксодовий кліщовий бореліоз) – це інфекційне захворювання, переносниками якого є іксодові кліщі. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду від однієї до 60 діб, найчастіше - 14 діб. Першим специфічним проявом хвороби Лайма є поява на шкірі мігруючої кільцеподібної еритеми червоно-рожевого кольору 5-6 cм в діаметрі. Частіше всього еритема (почервоніння) з’являється на місці присмоктування кліща. У процесі свого розвитку еритема поступово в центрі блідне, зона почервоніння переміщується до периферії, іноді до 50 см. Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Слід відмітити, що у 30-40% хворих еритема не спостерігається. Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, приводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності. У хворих уражаються різні органи: шкіра, суглоби, м’язи, нервова і серцево-судинна система, коса, печінка, очі.
  • Що таке кліщовий вірусний енцефаліт?
Кліщовий вірусний енцефаліт – це природно–вогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може привести до інвалідності, а в окремих випадках - до летальних випадків. Вірус кліщового енцефаліту зберігається, розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням. Зараження людини відбувається під час кровососання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів. Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває, в середньому 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб. У хворого різко піднімається температура тіла, до 38-39о С, з’являється нудота, блювота, турбують болі в м’язах шиї, спини, кінцівок. В місті присмоктування кліща з’являється еритема. В подальшому відмічається симптоми ураження центральної нервової, серцево – судинної, дихальної систем. Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту.       За даними Міністерства охорони здоров’я України, небезпечними з кліщового енцефаліту (де можливе зараження та щорічно реєструються місцеві випадки) є окремі лісопаркові території України: Автономної Республіки Крим, м. Севастополю, Волинської та Львівської областей. Небезпечними щодо кліщового вірусного енцефаліту є території Австрії,  Греції, Угорщини, Німеччини, Молдови, Республіки Білорусь, Данії (включаючи о-ва Фаро), Фінляндії, Ісландії, Швеції, Швейцарії, Ірландії, Норвегії, Італії, Польщі, Словенії, держав Прибалтики, європейської та далекосхідної частині Російської Федерації. Вогнища хвороби реєструються в Монголії, північних провінціях Китаю. У разі виїзду до вказаних місцевостей необхідно пройти курс щеплень проти кліщового вірусного енцефаліту за схемою, включаючи дітей від 4 років, інструктаж щодо методів особистої профілактики, забезпечитись репелентами.          Таким чином, першочергове значення в профілактиці хвороб, що передаються через укус кліща, мають заходи особистого захисту від нападу кліщів, а також завчасне планування туристичних подорожей на території країни та за її межами.             Підготував інструктор із санітарної освіти                      Дзензур К.І