31 Травня – відзначається Всесвітній день без тютюну

  Тема Дня 2019 року – «Тютюн і здоров'я легень».    Всесвітній день без тютюну проголошений у 1987 році з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я з метою привернення уваги до розповсюдження у світі тютюнокуріння і його негативного впливу на здоров’я і тривалість життя людей. З кожним століттям залежність від тютюну в світі зростала. Справжньою епідемією куріння стало у минулому столітті. За даними ВООЗ, у ХХ столітті тютюн став причиною 100 мільйонів випадків смерті. При збереженні нинішніх тенденцій у ХХІ столітті від тютюну може померти мільярд людей. Вже до 2030 року число випадків смерті, пов’язаних із тютюном, перевищить 8 мільйонів на рік. До того ж, щороку помирає близько 600 тис. людей, які не курять, але стали жертвами вторинного тютюнового диму.   Вживання тютюну (куріння тютюнових виробів або кальянів) — найпоширеніша звичка, яка руйнує здоров’я людини. Немає сумніву у тому, що з вживанням тютюну  пов’язана велика кількість всіляких хвороб, а при зловживанні  — можуть виникати надто небезпечні недуги. Пристрасть до тютюну можна вважати також   хворобою, що відноситься до розряду наркоманій.  Останнім часом серед курців популярності кальян. Багатьох людей, що час від часу викурюють кальян, можна вважати випадковими курцями, це шукачі нових відчуттів, вони пробують нові аромати і смаки, їм потрібен сам ритуал, такий таємничий, модний, доступний «обраним» — такий собі пошук психологічного комфорту, який вони не  можуть знайти іншим способом, тільки як викурюючи кальян. Тим більше, що всі ці вище перераховані способи, були вдало нав’язані суспільству, яке майже не замислюється та не аналізує рекламну інформацію, але вважає себе самостійним. Вторинний тютюновий дим — це дим, що заповнює ресторани, офіси або інші закриті приміщення, де люди спалюють такі тютюнові вироби, як сигарети, біді і кальяни.  У тютюновому димі присутні більше 4000 хімічних речовин, з яких, щонайменше, 250 відомі як шкідливі, а більше 50 як канцерогени.  Безпечного рівня впливу вторинного тютюнового диму не існує.   Табак для кальяну. Якщо сигаретний тютюн проходить ретельний псевдо «контроль» і сертифікацію, то тютюнові суміші для кальяну не описані жодними регламентами і гостами, і виробник може використовувати тютюн будь-якої якості і складу. Так само неможливо встановити вміст нікотину і смол в тютюновій суміші, — цифри будуть залежати від того, як саме ви приготували кальян, яке вугілля використовували, як багато тютюну викурили, і як глибоко затягувалися. Кальян і важкі метали. Майже всі сучасні сигарети мають фільтр, який «затримує» (начебто затримує) деяку кількість шкідливих речовин.  Вода вколбі кальяну не може виконувати подібну функцію, і єдине, що вона робить — охолоджує дим. Вміст важких металів в кальянному димі в десятки разів вищий, ніж в сигаретному, а нижча температура лише посилює негативний вплив на легені і дихальні шляхи, дозволяючи диму спускатися глибше.   Небезпека куріння кальяну для легенів. При курінні кальяну ви глибше і частіше затягуєтеся — за сорок хвилин в організм потрапляє майже в двісті разів більше чадного газу, ніж при викурюванні однієї сигарети, а дим, як уже згадувалося, проникає набагато глибше в легені. Крім того, найчастіше кальян куриться в закритому приміщенні, що підсилює шкоду від чадного газу за рахунок пасивного куріння.  Не кажучи вже про те, що багато хто любить поєднувати кальян з алкоголем, що підсилює шкоду для організму. У димі, який пройшов крізь воду, підвищується кількість чадного газу, який сприяє розширенню судин (після відбувається зворотний процес) і призводить до бажаного почуття ейфорії.  Саме чадний газ провокує не природне ЗБІЛЬШЕННЯ частоти серцевих скорочень (саме це впливає на багатьох спортсменів і завдає незворотної шкоди серцевому м’язу), а при перевищенні граничної дози може призвести до ураження головного мозку.  Наслідки непередбачувані — від депресії і психозу до незворотних змін головного мозку і навіть виникнення недоумства.  Від отруєння чадним газом — виникають запаморочення, нудота, слабкість, задишка через різке підвищення артеріального тиску, і навіть гіпертонічний криз.   Гепатит «А», герпес і туберкульоз. Кальяни відповідальні за збільшене число хворих на туберкульоз, герпес і гепатит «А».  Загальні колба і мундштук — ідеальне місце для розмноження бактерій і передачі їх від людини до людини. Більше 1,4 мільярда людей, або 20% населення світу, захищене всебічними національними законами щодо забезпечення середовища, вільного від тютюнового диму. У травні 2003 р. на 56-ій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було прийнято Рамкову Конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну (далі РКБТ ВООЗ). Вона стала першим юридичним документом, першою міжнародною угодою, метою якої є зниження смертності через вживання тютюну та скорочення використання тютюну в усьому світі. Тема Всесвітнього дня без тютюну 2019 року — «Тютюн і здоров’я легенів».  Кампанія буде спрямована на підвищення обізнаності щодо: Особливу увагу у Всесвітній день без тютюну 2019 р буде приділено різноманіттю негативних наслідків впливу тютюну для здоров’я людини в усьому світі.   До них відносяться: Рак легенів.  Тютюнопаління є провідною причиною розвитку раку легенів, і на його частку припадає понад дві третини випадків смерті від цієї хвороби в світі.  Вплив вторинного тютюнового диму в домашній обстановці і на роботі також підвищує ризик раку легенів.  Відмова від куріння може знизити ризик захворювання на рак легенів: через 10 років після припинення куріння ризик розвитку раку легенів скорочується приблизно в половину в порівнянні з ризиком для курця. Хронічні респіраторні захворювання.  Куріння тютюну є провідною причиною хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) — захворювання, при якому накопичення гнійної слизу в легенях викликає хворобливий кашель і болісне утруднення дихання.  Ризик розвитку ХОЗЛ особливо високий серед осіб, які починають палити в молодому віці, оскільки тютюновий дим значно уповільнює розвиток легенів.  Тютюн також посилює астму, яка обмежує активність людини і сприяє втраті працездатності.  Наслідки на різних етапах життя.  У немовлят, які зазнали внутрішньоутробного впливу токсинів тютюнового диму в результаті куріння матері або її контакту з вторинним тютюновим димом, нерідко спостерігається уповільнення зростання і функціонального розвитку легенів.  Дітям молодшого віку, що піддаються впливу вторинного тютюнового диму, загрожують виникнення і загострення астми, пневмонії та бронхіту, а також часті інфекції нижніх дихальних шляхів. Згідно з оцінками, від інфекцій нижніх дихальних шляхів, викликаних пасивним курінням, в світі вмирають 165 000 дітей, які не досягли 5 років.  Туберкульоз.  Туберкульоз (ТБ) уражує легені і послаблює легеневу функцію, яка ще більше страждає від куріння тютюну.  Хімічні компоненти тютюнового диму можуть провокувати латентну інфекцію ТБ, яка є приблизно у кожної четвертої людини.  Активна форма ТБ, ускладнена згубним впливом тютюнопаління на стан легенів, значно підвищує ризик інвалідності і смерті від дихальної недостатності. Забруднення повітря.  Тютюновий дим є вкрай небезпечним джерелом забруднення повітря: у ньому міститься більше 7 000 хімічних речовин, з яких 69 речовин входять в число відомих канцерогенів.  Яким би непомітним і позбавленим запаху не був тютюновий дим, він може затримуватися в повітрі протягом майже п’яти годин, піддаючи присутніх ризику розвитку раку легенів, хронічних респіраторних захворювань і зниження легеневої функції. У  боротьбі за право людини на здоров’я Україна продемонструвала значний поступ, який дав можливість зупинити тютюнову епідемію в країні. У період з 2010 по 2017 рік Україна прийняла ряд законів, спрямованих на протидію поширенню вживання тютюну, серед яких: підвищення акцизів на тютюнові вироби, повна заборона куріння в кафе, барах, ресторанах, закладах охорони здоров’я та освіти, а також заборона реклами тютюну (окрім Інтернету), спонсорства та стимулювання продажу тютюну. Якщо громадяни, що палять, не будуть змінювати свій спосіб життя, то безрезультатними будуть будь-які державні програми боротьби з серцево-судинними захворюваннями та хворобами легенів. Тютюнопаління призводить до збільшення ризику виникнення інфаркту міокарда у два рази. В п’ять разів більше спостерігається випадків раптової смерті в групі пацієнтів, які палять. Також курців супроводжує негативна тенденція по ризику виникнення інсультів, захворювання ниркових артерій, атеросклерозу нижніх кінцівок і периферичних артерій. 10 порад, які допоможуть кинути палити
  1. Визначте точну дату. Якщо ви твердо вирішили розпрощатися з цигарками, визначте дату, коли кинете курити. Інакше ви будете відкладати цей день без кінця.
  2. Відвикайте поступово. Деякі люди зав’язують із курінням не за один день. Вони починають купувати по одній пачці цигарок замість блоку, підраховують, скільки викурили за добу і намагаються зменшити цю кількість.
  3. Пан або пропав! Для людей із сильною волею часто виявляється дієвим абсолютно протилежний метод – вони спалюють усі мости і відгороджують будь-які шляхи до відступу, відмовляючись від шкідливої звички тут і зараз. Щоправда, цей спосіб має один негативний бік – неприємні прояви абстинентного синдрому, – зате він швидкий і однозначно визначає ваш статус як некурця.
  4. Будьте готові до синдрому абстиненції. Абстинентний синдром – явище неминуче. Але слід пам’ятати, що всі труднощі тимчасові і їх можна перебороти. Будьте готові до порушень сну, кашлю, роздратованості й інших малоприємних проявів абстиненції.
  5. Пийте багато води. П’ючи воду, ви допоможете організму швидше вивести нікотин і зменшити ефект ломки. Вітамін С сприяє розрідженню мокротиння у ваших легенях і допомагає позбутися кашлю курця.
  6. Змініть розпорядок дня. Якщо ви звикли палити під час перерви на каву чи на обід, то доведеться заповнювати цей час чимось іншим. Вам також слід проводити менше часу в «курилці» з друзями, які все ще палять.
  7. Використовуйте препарати проти паління. Існує величезна кількість препаратів, які допоможуть вам кинути палити: від нікотинових пластирів, жувальних гумок і льодяників до назальних спреїв.
  8. Відвідуйте заходи проти паління. Пошукайте мотиваційні семінари проти паління, почитайте сайти і поспілкуйтеся на форумах із однодумцями, спитайте поради у знайомих, яким вдалося кинути курити.
  9. Альтернативна терапія. Гіпноз і голковколювання – лише деякі з альтернативних методів, які можуть допомогти у боротьбі проти шкідливої звички.
  10. Ніколи не здавайтесь. Переваги для здоров’я, що їх ви отримуєте, зав’язавши з цигарками, величезні. Якщо ви зірвалися, зберіть волю в кулак і починайте все спочатку. Позбутися залежності важко, але завдяки наполегливості ви зможете стати сильнішим за цигарку.
Кидайте палити! Зробіть перший крок у Всесвітній день без тютюну !   Підготував інструктор із санітарної освіти       Дзензур К.І. Джерело: https://www.ukrinform.uahttp://khocz.com.ua/; http://11pol.city.kharkov.ua/        

Поміряй тиск. Всесвітній день боротьби з гіпертонією

    В 2019-му році Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією припадає на 11-е Травня. Щорічно, починаючи з 2005 року в усьому світі в другу суботу травня з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я у співпраці зі Всесвітньою лігою боротьби з гіпертонією проводиться Всесвітній день боротьби з гіпертонією. Метою проведення цього Дня є інформування населення про важливість своєчасного виявлення та лікування гіпертонії, її можливих серйозних ускладнень, а також про заходи профілакти ки даного захворювання. Артеріальна гіпертонія (АГ, гіпертензія, гіпертонічна хвороба) – це захворювання серцево-судинної системи, яке проявляється систематичним підвищенням артеріального тиску. Чим вищий показник кров’яного тиску, тим складніше працює серце. Якщо хвороба не контролюється, артеріальна гіпертензія може викликати серцеві напади, гіпертрофію серця і врешті-решт призвести до серцевої недостатності. У кровоносних судинах можуть утворитися випинання стінок (аневризми), викликані високим тиском, що підвищує ймовірність тромбозу і розривів. Про стійке підвищення тиску говорять в тому випадку, якщо воно спостерігається при повторних вимірах не менше ніж 2-3 рази в різні дні протягом декількох тижнів. В амбулаторіях Центру стало вже традицією проведення днів вимірювання артеріального тиску в рамках Всесвітнього дня  боротьби з гіпертонією. В цьому році вони будуть проведені 07-11 травня. До факторів ризику, які можуть спровокувати розвиток гіпертонічної хвороби відносяться:   спадкова схильність;  вік (старше 50 років) і стать (ризик розвитку гіпертонії у жінок молодого та середнього віку нижче, ніж у чоловіків); надмірна вага внаслідок порушення обміну речовин, ендокринних захворювань, малорухливого способу життя; ⦁ підвищений рівень холестерину в крові; стрес протягом тривалого періоду;  наявніс ть супутніх захворювань (цукровий діабет, подагра, ревматоїдний артрит), а також перенесені черепно-мозкові травми, інфекційні захворювання; шкідливі звички – зловживання спиртним, тривалий стаж куріння; вживання кухонної солі в кількості, що перевищує фізіологічну норму. Про наявність підвищеного артеріального тиску свідчать наступні симптоми: головний біль, запаморочення; шум у вухах; прискорене серцебиття, болі в області серця; задишка; порушення зору – мушки перед очима, туман, пелена; нудота, блювота; почервоніння обличчя, озноб, пітливість, тривога, дратівливість, зниження працездатності. Спровокувати його можуть стресові стани, фізичне навантаження, припинення прийому гіпотензивних препаратів. Під час нападу людина може відчувати сильний головний біль, порушення зору (аж до часткового випадання полів зору), нудоту, іноді блювоту, відчуття жару,  стискаючі болі за грудиною, задишку. Крім того, артеріальна гіпертонія може призвести до серйозних ускладнень, а саме: інсульт, інфаркт міокарда, атеросклероз, серцева недостатність, ниркова недостатність, хронічне порушення мозкового кровообігу, ускладнення цукрового діабету і т.д. Імовірність розвитку артеріальної гіпертонії та її ускладнень може бути зведена до мінімуму при дотриманні правил здорового життя. Для цього лише   потрібно підтримувати нормальну масу тіла, і в першу чергу не мати збільшеного в розмірах живота, їсти менше солі, збільшувати фізичну активність, відмовитися від паління. Особи, які страждають на гіпертонію, повинні постійно контролювати свій стан, а саме: вести регулярний контроль артеріального тиску; контролювати вміст цукру в крові, рівня холестерину в крові і рівня альбуміну в сечі; отримуватись медичних рекомендацій, регулярно і своєчасно приймати  лікарські засоби. Кількість і дози препаратів для нормалізації тиску визначає тільки лікар з урахуванням рівня артеріального тиску і наявності супутніх захворювань; зменшити споживання солоної їжі. Добова норма солі для хворого з артеріальною гіпертонією становить не більше 5 г, а у віці старше 60 років – 3 г. Якщо у Вас вперше виявлений  підвищений артеріальний тиск необхідно звернутися до сімейного лікаря й пройти відповідне обстеження.  Якщо діагноз підтвердиться, в жодному разі не займатися самолікуванням.   Підготував інструктор із санітарної освіти Дзензур К.І.   Джерело: www.dilovamova.com; 20pol.city.kharkov.ua

ОБЕРЕЖНО КЛІЩІ !!!

ЯК ВБЕРЕГТИСЬ ВІД ХВОРОБ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ       УКУС КЛІЩА

  • Спосіб життя кліщів
У природі сезонна активність кліщів спостерігається з березня по листопад, має два виражених піки активності – в квітні - травні та серпні - вересні. Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі, в будь-яку погоду. Як правило, їх менше в суху жарку погоду і більше в прохолодну, похмуру. Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб. Напившись крові людини або тварини кліщ відпадає самостійно для відкладання яєць в ґрунт.
  • Як відбувається напад кліща?
Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час, після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Існує ризик нападу кліщів в електричці, в автобусі, якщо поряд є попутники, які повертаються з лісу. Крім того, кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.
  • Куди найчастіше присмоктується кліщ?
Причепившись до одягу людини, кліщі переповзають на тіло і присмоктуються до місць з найбільш тонкою шкірою: за вухами, на шиї, пахвами, в паховій області. Тому, повернувшись додому, обов’язково огляньте себе на наявність кліщів.
  • Чи можна не помітити напад кліща?
Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності кліща з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається не помітним. Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження.
  • Чому напад та укус кліща є небезпечним?
Кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних, бактеріальних захворювань людей та тварин. Від хворої людини до здорової збудники цих захворювань не передаються.
  • Що робити, якщо на людину напав кліщ?
Якщо до тіла людини присмоктався кліщ, слід зняти, як можна швидше. Необхідно звернутися в  травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть рекомендації.
  • Чи можна видалити кліща самостійно?
При відсутності можливості звернутись до лікаря, видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, слід повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.
  • Чи потрібно спостереження за станом здоров’я після видалення кліща?
Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу звертатись до лікаря-інфекціоніста.
  • Як захистити себе від нападу кліщів?
При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується: - одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором; - проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям; - звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі; - вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів; - якщо разом з вами на природі перебував ваш пес – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання. - використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.
  • Що таке Хвороба Лайма?
Хвороба Лайма (Лайм-бореліоз, іксодовий кліщовий бореліоз) – це інфекційне захворювання, переносниками якого є іксодові кліщі. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду від однієї до 60 діб, найчастіше - 14 діб. Першим специфічним проявом хвороби Лайма є поява на шкірі мігруючої кільцеподібної еритеми червоно-рожевого кольору 5-6 cм в діаметрі. Частіше всього еритема (почервоніння) з’являється на місці присмоктування кліща. У процесі свого розвитку еритема поступово в центрі блідне, зона почервоніння переміщується до периферії, іноді до 50 см. Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Слід відмітити, що у 30-40% хворих еритема не спостерігається. Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, приводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності. У хворих уражаються різні органи: шкіра, суглоби, м’язи, нервова і серцево-судинна система, коса, печінка, очі.
  • Що таке кліщовий вірусний енцефаліт?
Кліщовий вірусний енцефаліт – це природно–вогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може привести до інвалідності, а в окремих випадках - до летальних випадків. Вірус кліщового енцефаліту зберігається, розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням. Зараження людини відбувається під час кровососання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів. Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває, в середньому 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб. У хворого різко піднімається температура тіла, до 38-39о С, з’являється нудота, блювота, турбують болі в м’язах шиї, спини, кінцівок. В місті присмоктування кліща з’являється еритема. В подальшому відмічається симптоми ураження центральної нервової, серцево – судинної, дихальної систем. Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту.       За даними Міністерства охорони здоров’я України, небезпечними з кліщового енцефаліту (де можливе зараження та щорічно реєструються місцеві випадки) є окремі лісопаркові території України: Автономної Республіки Крим, м. Севастополю, Волинської та Львівської областей. Небезпечними щодо кліщового вірусного енцефаліту є території Австрії,  Греції, Угорщини, Німеччини, Молдови, Республіки Білорусь, Данії (включаючи о-ва Фаро), Фінляндії, Ісландії, Швеції, Швейцарії, Ірландії, Норвегії, Італії, Польщі, Словенії, держав Прибалтики, європейської та далекосхідної частині Російської Федерації. Вогнища хвороби реєструються в Монголії, північних провінціях Китаю. У разі виїзду до вказаних місцевостей необхідно пройти курс щеплень проти кліщового вірусного енцефаліту за схемою, включаючи дітей від 4 років, інструктаж щодо методів особистої профілактики, забезпечитись репелентами.          Таким чином, першочергове значення в профілактиці хвороб, що передаються через укус кліща, мають заходи особистого захисту від нападу кліщів, а також завчасне планування туристичних подорожей на території країни та за її межами.             Підготував інструктор із санітарної освіти                      Дзензур К.І