НЕМЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХВОРОБОЮ ПАРКІНСОНА

      Немедикаментозне лікування хвороби Паркінсона ефективно настільки, наскільки вдається змінити спосіб життя пацієнта (харчування, рухову активність, режим ) тобто спочатку необхідно отримати в особі хворого активного помічника в боротьбі з недугою. Поставлений діагноз приводить пацієнта до розгубленості; такій людині дуже важливо пояснити, що на тлі постійного прийому препаратів і правильного способу життя він зможе вести повноцінне існування. Необхідно зробити акцент не на тому, що захворювання невиліковне, а на тому, що воно курабельне. Сам факт необхідності довічного прийому препаратів є для пацієнта психотравмуючим  фактором. Якщо впоратися з цією проблемою не вдається на рівні «лікар-пацієнт», то бажано вдатися до допомоги психотерапевта. Спеціальної лікувальної дієти для хворих на хворобу Паркінсона не існує. Харчування цих пацієнтів повинно в цілому відповідати раціональному харчуванню людей похилого та середнього віку, принципи якого добре розроблені і враховують потребу в основних поживних речовинах і енергії, фізичну активність, стать, наявність супутніх захворювань (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет). Важливий момент полягає в тому, щоб знайти час і можливість обговорити з пацієнтом 7 основних правил харчування, що дозволить підійти до індивідуальної розробки раціону:
  1. Харчування має бути енергетично збалансованим: жирами , білками  та вуглеводами, а калорійність повинна відповідати енерговитратам організму, що в середньому становить 1700-2200 ккал на добу.
  2. Їжа повинна бути багата вітамінами і мікроелементами, що досягається за рахунок її різноманітності. Слід пам'ятати, що сирі овочі, фрукти і сухофрукти допомагають забезпечити організм необхідною кількістю вітамінів і клітковини, а регулярне включення в дієту продуктів моря (морська капуста, морська риба, кальмари, креветки) збагачує їжу мікроелементами.
  3. У добовий раціон повинні входити продукти і страви, що легко перетравлюються і засвоюються (рибні та молочні продукти). Не варто часто вживати копченості, гриби, бобові, тому що ці продукти значно ускладнюють роботу шлунково-кишкового тракту.
  4. Необхідно зменшити вживання жирів тваринного походження (сало, вершкове масло, яловичий, свинячий, баранячий жир) і намагатися замінювати їх рослинними жирами.
  5. Необхідно зменшити вживання солоної їжі. Людям середнього та похилого віку рекомендується вживати кухонної солі не більше 5-6 г в день. Додавати сіль в їжу необхідно тільки в кінці процесу її приготування, або в уже приготовану страву.
  6. Люди похилого віку часто страждають зниженим апетитом. Для того, щоб його підвищити, необхідно використовувати в їжу зелень, часник, цибулю, хрін, овочеві і фруктові соки. Важливе значення має привабливий зовнішній вигляд і запах харчових страв.
  7. Практично у всіх пацієнтів є схильність до закрепів. Тому їжа повинна бути багата клітковиною. Послаблюючий ефект дають з'їдені вранці натщесерце терта морква, сире яблуко, кисле молоко або 5-7 штук чорносливу, вимитих і залитих з вечора окропом, а також випита натщесерце склянка холодної води.
Порушення рухів при хворобі Паркінсона проявляються в першу чергу обмеженням автоматичних, стереотипних рухів, що турбує пацієнтів. Важливо пояснити, що у них в запасі є усвідомлений контроль рухів. Лікувальне  навантаження на дрібні суглоби покращує  мікроциркуляцію, навантаження на великі суглоби підвищує гнучкість і покращує кровообіг  в самих суглобах, який значно погіршується при скутості, вправи для постави зменшують сутулість і є профілактикою каптокармії. Для пацієнтів, які не можуть дозволити собі активні навантаження, використовують  лікувальні пози рук. Вправи з пензлем, вправи з еспандером  дуже ефективні, тому що дозволяють зменшити тремор. Незважаючи на успіхи в області медикаментозного лікування, ЛФК залишається життєво необхідною частиною терапії і крім усього іншого дозволяє більш активно залучити пацієнта в процес лікування. При незначних проявах хвороби заняття ЛФК проводяться в групах, особливо пацієнтам подобаються групові ритмічні рухи під музику. Якщо стан хворого дозволяє, то крім групових та індивідуальних занять рекомендується щоденна зарядка по 30-40 хв, біг в повільному темпі, їзда на лижах, заняття в теплому (29-30°С) басейні. Плавання сприятливо впливає на рівновагу і координацію рухів, при цьому ефект триває багато годин. Також необхідні щоденні мовні вправи. Перші вступні заняття проводяться під керівництвом логопеда. Мовні вправи потрібно робити щодня, бажано підключення будь-кого з членів сім'ї хворого, який контролював вимову складів і слів, здійснював психологічну підтримку. Найефективніше запобігання і уповільнення хвороби сприяє активний спосіб життя. ІНСТРУКТОР ІЗ САНІТАРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ Дзензур К.І.  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *