Обережно грип

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою. Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий. Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:
  • зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;
  • звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;
  • перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;
  • використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;
  • провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;
  • часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.
Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих. Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації. Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.   Пам`ятка для населення Як попередити зараження грипом :
  • обмежте перебування у місцях масового скупчення людей;
  • уникайте контакту з особами, які мають прояви грипозної інфекції;
  • часто провітрюйте приміщення;
  • часто мийте руки з милом;
  • намагайтеся не торкатися очей, носа або рота немитими руками;
  • уникайте обіймів, поцілунків і рукостискань;
  • прикривайте ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку відразу ж після використання викиньте;
  • носіть двошарову марлеву пов’язку або разову маску, міняйте її кожні 4 години;
  • споживайте харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму;
  • вживайте мед та інші продукти бджільництва, цибулю, часник, чорну редьку, хрін, трав’яні чаї;
  • змазуйте слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю перед виходом із дому;
  • зробіть собі та своїм дітям щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання.
Якщо у Вас в родині хтось захворів, то:
  • покладіть хворого в ліжко і негайно викличте лікаря;
  • не займайтеся самолікуванням. Медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!
  • розташуйте хворого в окремій кімнаті або огородіть ширмою;
  • виділіть йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
  • не допускайте контакту хворого із здоровими членами сім’ї, окрім особи, яка доглядає за ним;
  • одягніть двошарову марлеву пов’язку або разову маску, мийте руки з милом після кожного контакту з хворим;
  • провітрюйте приміщення декілька разів на добу;
  • робіть вологе прибирання приміщень оселі;
  • майте разові носові серветки і корзину для їх використання;
  • давайте хворому пити багато рідини до приходу лікаря;
  • підвищувати свій імунітет, споживаючи харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму.
Пам′ятка для батьків Що повинні виконувати батьки, щоб попередити зараження грипом дітей:
  • особистим прикладом виховувати у дітей дотримання правил особистої гігієни та ретельно їх виконувати;
  • обмежувати перебування дітей у місцях масового скупчення людей;
  • носити двошарову марлеву пов′язку або разову маску, міняти її кожні 4 години;
  • мити руки з милом протягом 20 секунд;
  • споживати харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму;
  • якщо немає алергічних проявів, давати мед та інші продукти бджільництва, цибулю, часник, чорну редьку, хрін, трав′яні чаї;
  • прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку відразу ж після використання потрібно викидати;
  • змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю або олійним настоєм часнику з цибулею.
Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити батьків негайно звернутися за медичною допомогою:
  • скарги на сильний головний біль;
  • прискорене або ускладнене дихання;
  • синюшність навколо рота, інших шкірних покровів;
  • поява на тілі крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі;
  • висока температура тіла;
  • відмова від пиття;
  • важко розбудити дитину, відсутня її реакція на звернення;
  • надмірне збудження або поява судом;
  • поява блювання, часті рідкі випорожнення;
  • відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.
Що робити, якщо дитина захворіла на грип:
  • залишити вдома;
  • покласти в ліжко і негайно викликати лікаря;
  • розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою;
  • виділити індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
  • одягнути двошарову марлеву пов′язку або разову маску;
  • мити руки з милом після кожного контакту з хворою дитиною;
  • провітрювати приміщення декілька разів на добу;
  • робити вологе прибирання приміщень оселі з використанням дезінфікуючих засобів;
  • давати хворій дитині пити багато рідини до приходу лікаря (сік, негазована вода, морс, компот тощо).
  Підготував інструктор з санітарно – освітньої роботи                Дзензур К.І.  

“Зимові” правила харчування: час змінювати раціон

Так само, як на зміну осені приходить зима, так і наш організм з настанням холодів переходить на «енергозберігальний» режим. Допомогти йому в цьому        можна, правильно вибравши зимове харчування. Стосовно зими (з 22 листопада по 21 січня), то в цей період в їжі повинен переважати солоний смак (як основний), гострий — доповнювальний, допускаються гіркий і кислий, небажаний — солодкий. Взимку найбільш активні нирки та сечостатева система. В цей сезон можна дозволити собі солоні продукти, які допоможуть ниркам добре працювати. Однак слід пам’ятати, що солоні продукти — це не сіль, яка, навпаки, шкодить: погано виводиться з організму й викликає каменеутворення в нирках. З настанням холодів і зменшенням світлового дня у багатьох з’являється пригнічений настрій, стан сонливості та постійне бажання що-небудь перекусити — дуже поширені «симптоми зими». Це відбувається в результаті уповільнення обміну речовин і зменшення вироблення серотоніну — гормону позитивного настрою. Щоб виправити це, потрібно перебудувати свій раціон і дотримуватись «зимових» правил харчування. 1. Білкова їжа допоможе захистити організм від інфекцій. Чергуйте прийом продуктів, що містять білки тваринного (птиця, м’ясо, риба, сир, яйця) і рослинного походження (горох, квасоля, соя). Кілька разів на тиждень робіть собі рибні дні. 2. Сезонні овочі: морква, капуста, буряк, цибуля, картопля — містять багато вітамінів. 3. Злаки: цільнозернові каші, хліб необхідні нашому організму як «повільні вуглеводи», що здатні поступово віддавати енергію. Якщо у вас є схильність до набору зайвої ваги, вживайте вуглеводи в першій половині дня. 4. Вітаміни як ніколи необхідні взимку, вони керують нашим настроєм і самопочуттям. Вітамін D. Влітку, коли шкіра отримує достатню кількість ультрафіолету, організм не відчуває нестачі у вітаміні D. У зимовий час недолік цього вітаміну допоможуть заповнити молочні продукти (чи яйця) і печінка тріски. Вітамін E — сильний антиоксидант, захищає шкіру від зимової негоди. Міститься в горіхах (волоський, фундук, кеш’ю), соняшниковій, оливковій та соєвій олії. Вітамін А підтримує імунну систему, нормалізує обмін речовин. Вітамін А — жиророзчинний, для його засвоєння, в їжу необхідно додавати олію. Найбільше вітаміну А міститься у моркві. 5. Замість солодощів — сухофрукти. Цукор і солодощі на його основі дуже неприйнятні взимку. Вживаючи їх, з організму йдуть вітаміни і мінерали, зокрема, селен і цинк. Замініть солодощі сухофруктами та медом, які зміцнять ваш імунітет, поліпшать травлення, додадуть бадьорості та життєвої енергії. 6. Приправи в зимовому раціоні: перець, часник, кардамон, коріандр, гвоздика, імбир — ці приправи мають «зігрівальну» властивість і якнайкраще підходять для приготування їжі цього сезону. 7. Пийте достатньо води. На перший погляд здається, що влітку наш організм потребує більшої кількості рідини, ніж взимку. Однак, насправді, в зимовий час організм повинен отримувати не менше 1–1,5 л води (залежно від вашої ваги). До цього об’єму не входять всі інші напої, такі як чай, компот тощо, які ви випиваєте протягом дня. Не забувайте про те, що в будь-який час року потрібно залишатися фізично активним. Помірна фізична активність покращує обмін речовин, додає енергії. Підготував інспектор з санітарно-освітньої роботи Дзензур К.І.

А ви знали, що буває не лише бронхіальна, а й серцева астма?

11 грудня, у світі відзначається всесвітній день хворого на бронхіальну            астму Бронхіальна астма -- одне з найбільш поширених хронічних захворювань у світі. За статистикою, більше 5% дорослого населення і 10% дитячого страждають цим захворюванням. Проте, виявляється, астма буває не лише бронхіальною. Буває і так звана серцева астма, яка ззовні нагадує напад звичайної, бронхіальної астми. Між тим, це зовсім інший стан. -- Що саме стається під час нападу серцевої астми? Що це взагалі таке? -- Це досить небезпечний стан, який є проявом серцевої недостатності. Його називають "серцевою астмою" через те, що напад супроводжується задишкою, як і при звичайній астмі (власне, слово "астма" з грецької перекладається саме як "ядуха"). Але це відбувається через застій крові у малому колі кровообігу (це шлях крові від правого шлуночка до лівого передсердя), спричинений лівошлуночковою недостатністю. Внаслідок цього плазма крові просочується крізь стінки судин та потрапляє в альвеоли (через них легені "дихають"), порушується газообмін, виникає набряк легенів. Зазвичай такий напад стається уночі, коли людина прокидається від раптової задишки та нестачі повітря (саме під час сну підвищується приплив крові у мале коло кровообігу). Людина може закашлюватися, вдих утруднюється, дихання стає швидким і частим, супроводжується свистом та хрипами, що викликає паніку у хворого та рідних. Пацієнти часто описують цей стан так, "ніби ребра стягує металевий обруч".   Через нестачу кисню синіє шкіра губ та обличчя, людина вкривається холодним потом, набрякають шийні вени. Напад може тривати від кількох хвилин до кількох годин. Проте цей стан вимагає невідкладної медичної допомоги, бо є небезпечним для здоров'я та життя. Самому нападу передують певні симптоми -- нетривала задишка та покашлювання при прийнятті горизонтального положення або після фізичних навантажень. Спровокувати такий напад може й сильне нервово-психічне навантаження, а також переїдання на ніч. - Як відрізнити серцеву астму від бронхіальної? -- Задишка та ядуха характерні для обох станів, проте це абсолютно різні захворювання. Так, при бронхіальній астмі запалення та набряк бронхів виникає потрапляння певних алергенів, пилу, хімічних речовин тощо. Натомість, задишка при серцевій астмі -- це наслідок недостатності лівого шлуночка серця, що призводить до застою крові. Врешті, бронхіальна астма вважається самостійною хворобою, а серцева -- це ускладнення інших хвороб. Але в обох випадках необхідна кваліфікована медична допомога, бо напад як бронхіальної астми, так і серцевої небезпечний для життя.     Підготував інспектор з санітарно-освітньої роботи Дзензур К.І.

Життя з ВІЛ

Всесвітній день боротьби зі СНІДом уперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн пролунав заклик до соціальної терпимості та розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу. Вірус імунодефіциту був офіційно відкритий 5 червня 1981 року в Центрі контролю захворювань Сполучених Штатів Америки. Синдром набутого імунодефіциту в останні десятиліття поширюється зі швидкістю епідемії. Інфіковані вірусом клітини людини залишаються з цим вірусом до кінця свого існування. Основні особливості вірусу: розмножується тільки в імунних клітинах — Т-лімфоцити крові; мінливість, яка наприклад, у порівнянні з вірусом грипу вища в 30–100 разів; змінюється не тільки у різних хворих, а навіть у одного і того ж хворого в різний час, що є однією з основних причин відсутності вакцини проти СНІДу; непростий склад; не стійкий до навколишнього середовища, особливо до різних хімічних та фізичних чинників, гине після оброблення 700-процентним спиртом через 10 хвилин, при кип’ятінні — миттєво, швидко знищується під впливом захисних ферментів організму. Саме цим і зумовлена неможливість інфікування ВІЛ у побуті, через посуд, постіль, рушники, під час обіймів, рукостискань тощо. Неможливо інфікуватись і від укусів комах. ВІЛ передається:
  • під час статевих стосунках без засобів захисту або з засобами захисту низької якості;
  • унаслідок вживання наркотиків ін’єкційним шляхом, при використанні одних і тих же шприців та голок;
  • від матері до дитини під час вагітності або грудному вигодовуванні (вертикальний шлях передачі).
Інфіковані можуть почувати себе здоровими багато місяців і навіть років, так звана стадія безсимптомного носійства вірусу. Це залежить від імунної системи організму. Імунна система здорової людини, як правило, справляється з опортуністичними хворобами. У разі, коли під дією вірусу імунна система не спрацьовує, ці хвороби починають розвиватися.

Як жити з ВІЛ?

Як довго живуть з ВІЛДіагноз ВІЛ для багатьох є великим шоком, але не є причиною опускати руки. Люди хочуть знати, як жити з ВІЛ далі. ВІЛ-інфекція — це не вирок до смерті. Зараз ВІЛ-інфекція розглядається як хронічного захворювання, але лише в тому випадку, якщо захворювання діагностоване на ранньому етапі і інфікований проходить послідовне лікування. Ситуація стала краще після введення комбінованої терапії. Фахівці говорять про те, що ВІЛ-позитивні люди, які приймають антиретровірусні препарати, можуть прожити більше ніж одне десятиліття. Незважаючи на сильні побічні дії медикаментів, стан імунітету значно поліпшується. Навіть при ВІЛ-діагнозі люди можуть дивитися в майбутнє і не втрачати віри, точно так само, як і здорові можуть здобувати освіту, освоювати професії і виходити на пенсію. Як люди живуть з ВІЛ Пам’ятайте, що повноцінне життя неможлива без самоповаги. Неповага до самого себе може бути легко відмічено оточуючими вас людьми. Зовсім недавно ВІЛ-позитивні люди були позбавлені можливості заводити дітей, але сьогодні планування сім’ї з діагнозом ВІЛ цілком реально. Ймовірність того, що дитина заразиться від ВІЛ-позитивної матері становить менше одного відсотка. Головною запорукою здорового дитини є чітке дотримання профілактичних заходів. Придбати ВІЛ дитина може в утробі матері, в процесі пологів і під час годування грудьми. Для зниження ризику передачі ВІЛ-інфекції від хворої матері дитині, вагітна жінка проходить антивірусну терапію, а при пологах роблять кесарів розтин. ВІЛ-позитивні люди повинні дотримуватися ряду правил безпечного сексу і поведінки. Так вони зможуть захистити від зараження не тільки своїх близьких, але і себе. Адже зараження іншими інфекціями може сильно вплинути на процес лікування ВІЛ і зробити негативний вплив на імунну систему.

Життя з ВІЛ: — відповідальність хворого

Головна роль у боротьбі з ВІЛ-інфекцією відводиться антиретровірусної терапії, основне завдання якої — скоротити кількість вірусу в організмі, зміцнити і відновити імунітет, не допустити розвитку Сніду. Успіх може бути лише у разі комплексних зусиль лікарів і самого хворого. Адже від того, наскільки дбайливо людина поставиться до свого здоров’я, залежить результат лікування в цілому.

Захворіти і не хворіти

Безумовно, одного разу і назавжди поставлений діагноз змушує носія ВІЛ-інфекції переглянути свій спосіб життя. Потрібно визначитися, кого інформувати про свій статус, як убезпечити близьких від зараження, себе від інфекцій, так просто як жити далі. Найголовнішим завданням ВІЛ-позитивної людини стає максимально дбайливо ставитися до власного здоров’я.

Позбутися страхів

Легко сказати, важко зробити. Заручитися надійною психологічною підтримкою для людини, яка довідалася про носійство ВІЛ, — надзвичайно важливо. Адже в 95% випадків поінформована лікарем про свій статус носій ВІЛ-інфекції відчуває важкий стрес, навіть шок. До тривозі і природним страхам може швидко приєднатися депресія, пацієнт втрачає всякий інтерес до життя. Багато починають зловживати наркотиками, алкоголем, намагаючись забути про свою проблему. Цим вони лише наближають той момент, якого так бояться. Не допустити цього допоможуть професіонали центрів психологічної допомоги ВІЛ-інфікованим, які сьогодні працюють майже в кожному місті. Не відмовляйтеся від підтримки близьких — вони допоможуть вам відчути, що життя з ВІЛ не закінчується.

Життя з ВІЛ починається з їжі

Один з головних чинників успішного лікування – правильне харчування. Організм повинен отримувати норму всіх необхідних поживних речовин, вітамінів і мінералів, щоб зміцнити імунну систему. Так, при ВІЛ-інфекції у раціоні повинно бути як можна більше білків, а саме м’яса, птиці, риби, бобових, горіхів, молочних продуктів, а також якомога більше овочів і фруктів. Крім того, на користь піде і прийом мультивітамінів – вони допомагають сповільнити процес зниження імунітету.

Нічого шкідливого

В ідеалі потрібно відмовитися від куріння і вживання алкоголю, хоча ці шкідливі звички ніяк не впливають на ВІЛ. Вони послаблюють імунітет, який і так знаходиться під прицілом вірусу. Прийом наркотиків при ВІЛ-інфекції абсолютно неприпустимий. Якщо людина вживає важкі кошти, наприклад, героїн, який пригнічує імунну систему, їй стає подвійно важче боротися з вірусом. Крім того, пропадає апетит, може початися виснаження, і ВІЛ буде прогресувати.

Убезпечити інших

ВІЛ-позитивна людина зобов’язаний використовувати презерватив під час сексу з двох головних причин:
  • щоб не заразити свого партнера;
  • і заодно уберегти себе від захворювань, що передаються статевим шляхом.
Справа в тому, що більшість венеричних хвороб набагато гірше лікуються у ВІЛ-інфікованих, викликаючи більше ускладнень, ніж у інших пацієнтів. Наприклад, при зниженні імунного статусу набагато вище ризик передачі і швидкого розвитку сифілісу. А вірус папіломи людини (ВПЛ) підвищує ризик розвитку раку шийки матки або прямої кишки. Оберігатися потрібно навіть парі ВІЛ-позитивних партнерів. В даному випадку великий ризик реінфекції — зараження новим підвидом вірусу, внаслідок якого захворювання може розвиватися швидше.

Ранками і вечорами

ВІЛ-інфікованим необхідно особливо суворо стежити за особистою гігієною, так як розвиток бактерій провокує безліч захворювань, які на тлі зниження імунітету можуть розквітнути швидко і сильно, в свою чергу не давати предмети особистої гігієни іншим людям. Варто рідше користуватися громадським транспортом, бувати в місцях скупчення людей, особливо в період епідемії ГРЗ, завжди мити руки після вулиці і відвідування туалету.             Підготував інструктор з санітарно – освітньої роботи                                     Дзензур К.І.

Небезпечна сибірка: симптоми, лікування та профілактика

Сибірка: джерела зараження та шляхи передавання Сибірка — це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, збудником якої є споротвірна бактерія Bacillus anthracis. Існує три форми сибірки: шкірна, легенева, кишкова. Переважає шкірна форма, рідше — легенева і кишкова з явищами сепсису (гниття). Спори бактерій сибірки можуть довгий час зберігатись у ґрунті й активізуватися у результаті повені, злив, зсувів. Людина може інфікуватись від контакту зі шкірою та вовною зараженої тварини або споживаючи інфіковане м'ясо. Основне джерело інфекції — хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, з’ївши траву, інші корми або випивши інфікованої води. На сибірку найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами та тваринними продуктами — кістками, вовною, шкурою, м’ясом. Сибірка не передається від людини до людини.   Спори бактерій сибірки можуть роками зберігатись у ґрунті Шляхи передавання інфекції:
  1. Контактний — через пошкоджену шкіру або слизові оболонки під час догляду за хворими тваринами: - під час обробки туші, зняття шкури і поховання трупів загиблих тварин; - із зараженим спорами сибірки ґрунтом під час земляних робіт.
  2. Аліментарний — через приготування і вживання їжі із м’яса, отриманого від хворих тварин.
  3. Аерогенний (повітряно-пиловий) — шляхом інгаляції спор.
  4. Трансмісивний — через укуси комах (ґедзів, мух, комарів).
Симптоми сибірки Середня тривалість інкубаційного періоду захворювання становить 2-3 дні, можливі коливання від кількох годин до 8-14 діб. Захворювання починається гостро: в перші години — температура тіла різко підвищується до 38-40 градусів і виникає слабкість. Зараження крові (сепсис) може розвинутися унаслідок будь-якого способу зараження. Симптоми: - сильний головний біль; - висока температура; - загальне нездужання; - карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (за ураження шкіри); - сильні колючі болі у грудях (у разі легеневої форми); - задуха (у разі легеневої форми); - діарея з домішками крові (у разі кишкової форми); - ріжучі болі в животі (у разі кишкової форми); - блювота з домішками крові (у разі кишкової форми). Якщо лікування розпочинається вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою або септичною формами. Захворювання має важкий перебіг і може призвести до смерті хворого. Тож за найменшої підозри на сибірку негайно зверніться до лікаря.   Якщо вчасно розпочати лікування – хворі одужують Лікування сибірки Лікування відбувається виключно в умовах стаціонару. Медики рекомендують не застосовувати антибіотики чи будь-які інші препарати для самолікування чи профілактики без консультації лікаря. За найменшої підозри на будь-яку форму зараження потрібна негайна госпіталізація Як уникнути інфікування сибіркою:
  1. Купуйте м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюють.
  2. Люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та інших.
  3. Виконання ветеринарно-санітарних правил під час догляду за тваринами.
  4. Забій домашньої худоби лише з дозволу ветпрацівників.
  5. Упорядковане захоронення трупів тварин.
  6. Ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини.
  7. Контроль захворюваності тварин.
  8. Знищення заражених трупів тварин.
  9. Щеплення тварин проти сибірки.
  10. Отримання особами, які мали контакт із хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, екстреної профілактики антибіотиками.
Підготував  інструктор із санітарно – освітньої роботи         Дзензур К.І.

Ще раз про ботулізм

Всього з початку 2018 р. в Україні вже  захворіло на ботулізм  97 осіб, 8 із них померли. Випадки ботулізму були зареєстровані майже у всіх регіонах України.   В Черкаській області зареєстровано 7 випадків захворювання на ботулізм з 8 потерпілими, що обумовлено вживанням м’ясних домашніх консервів без термічної обробки, а також в’яленої та копченої річкової риби (плотва, лящ) домашнього приготування, з них 1 в м.Черкаси.   Нагадуємо: ботулізм — як правило, виникає у зв’язку із вживанням консервованих м’ясних продуктів, особливо домашнього виготовлення, в’яленої та копченої риби, овочевих, грибних консервів, ковбаси, балика тощо.   За токсичними властивостями ботулінічний токсин переважає всі відомі токсини інших мікробів.   В шлунку і кишківнику ботулотоксин не тільки добре зберігається, а й значно підвищує свою біологічну активність при дії ферментів трипсину і панкреатину.   Спори збудника  містяться у ґрунті. Паличка ботулінуса широко розповсюджена у навколишньому середовищі. Джерелом її є людина і тварина. Спори ботулінуса відрізняються надзвичайно високою стійкістю проти дії фізичних і хімічних факторів.  Висока концентрація кухонної солі не впливає на ботулотоксин.   Симптоми ботулізму проявляються не так різко як при інших харчових отруєннях, зазвичай перші прояви захворювання з’являються на 2-3-ій день після вживання забрудненого харчового продукту.   Нагадуємо, що найчастішими симптомами ботулізму є:
  • порушення зору (двоїння або туман в очах),
  • неврологічні розлади: невиразність мови, може бути важко ковтати, відчуття сухості в роті, м'язова слабкість;
  • загальна інфекційна інтоксикація: пронос, блювота, може незначно підвищитись температура, біль в животі;
  • пригнічення функції дихальних м'язів, внаслідок чого за відсутності терапії смерть настає від дихальної недостатності;
  • у дітей симптоми ботулізму можуть проявлятися у вигляді апатії, відмови від їжі, тривалого плачу, а також м'язової слабкості.
  Цікавим є той факт, що при споживанні кількома людьми одного і того ж продукту, захворіти на ботулізм можуть не всі. Це пояснюється тим, що збудник ботулізму розмножується в продукті «гніздами», а не рівномірно  у всьому продукті.   Лікування – тільки в умовах стаціонару - введення протиботулінічної сироватки.   Основною профілактикою ботулізму є ретельне очищення від ґрунту грибів, овочів, фруктів перед консервацією, правильна розробка туш тварин та риб, дотримання технології консервації (найкраще способом автоклавування).   Шановні Черкащани! Найкращий спосіб захистити своє здоров’я – утриматися від споживання їжі, якість якої споживачу невідома. Вкотре повторюємо, що до факторів ризику належать споживання в’яленої, солоної та консервованої риби, консервів та виробів з м’яса, приготовлених з порушенням технологічних вимог.   Не варто купувати сиро в’ялену рибу та  консерви домашнього виготовлення з рук чи на стихійних ринках.   В жодному разі не слід споживати консерви бомбажні, деформовані.   Перед використанням домашні консерви слід піддавати повторній термічній обробці методом кип’ятіння протягом 30 хвилин.   КНП «Черкаський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики та здоров’я ЧМР»